ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/39588/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
при секретарі судового засідання - Вишняку О.М.
з участю представника відповідача - Глушковська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ»
до відповідача Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України
про визнання незаконними та скасування рішення та картки відмови, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
1.01.2013р. до суду з позовом про скасування рішення та картки відмови Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі Митниця) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРОКАПІТАЛ» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що він надав Митниці документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митницею було прийнято рішення про визначення коду товару та картку відмови в прийнятті митної декларації. Вважаючи дії Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив скасувати картку відмови і рішення відповідача та зобов'язати митний орган здійснити митне оформлення товару за кодом, запропонованим Товариством.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1.07.2014р. позов задоволено частково : визнано незаконним та скасовано рішення та картку відмови митного органу. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги відповідач обґрунтував помилковістю висновків судів про незаконність дій митного органу у спірних правовідносинах.
У своїх запереченнях позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що 23.01.2013р. позивач звернувся до Митниці за митним оформленням отриманого за зовнішньоекономічним контактом товару - біомаса (паливний брикет гранульований з лузги соняшника, стручків рапсу і соломи), призначена для спалювання та не призначена для використання у корм тварин. При цьому позивачем у графі 33 вантажної митної декларації було зазначено код товару 2306909000, тобто товар, відповідно до Розділу ІV Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) віднесено до залишків і відходів харчової промисловості - макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій.
В зв'язку з питаннями, що виникли при перевірці правильності визначеної декларантом класифікації товару, підрозділ Митниці, що здійснював митне оформлення товару, звернувся з відповідним запитом до Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів.
7.02.2013р., після отримання висновку, відповідачем прийнято рішення, яким встановлено товару код 1404900000, тобто відповідно до Розділу ІІ УКТЗЕД віднесено товар до матеріалів рослинного походження і видано картки відмови в прийнятті митної декларації.
Задовольнивши адміністративний позов, суди попередніх інстанцій послались на те, що Митницею не доведено належними та достатніми доказами обґрунтованості віднесення товару до позиції 1404900000.
Вказаний висновок є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
У Примітці до Розділу ІІ Продукти рослинного походження зазначено, що у цьому розділі термін "гранули" означає продукти у вигляді циліндриків, кульок, таблеток тощо, спресовані просто тиском чи з доданням зв'язувальних речовин у пропорціях не більш як 3 мас. %. При цьому до групи 14 віднесено продукти рослинного походження, в іншому місці не зазначені.
В той же час, до групи 23 Розділу ІV УКТЗЕД включаються залишки і відходи харчової промисловості та готові корми для тварин.
У висновку Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів від 29.01.2013р. зазначено, що товар являє собою суміш рослинного походження, до складу якої входить подрібнена лузга соняшника, подрібнена солома та частинки рослинного походження.
З матеріалів справи та доказів, наданих декларантом Митниці при здійсненні митного оформлення, також не вбачається, що товар, поставлений позивачем, є твердими відходами, що виникли в процесі видобування рослинних жирів і олії.
За таких обставин митним органом зроблено правильний висновок про те, що товар (паливні брикети гранульовані з лузги соняшника, стручків рапсу і соломи) є продуктом рослинного походження не зазначеним в інших розділах УКТЗЕД, що відповідає групі 1404900000 (тобто інші матеріали рослинного походження, в іншому місці не зазначені), а не твердими відходами і залишками, одержаними під час добування рослинних жирів і олій, які входять до групи 2306909000.
Сервисы для юристов