Постанова ВАСУ від 26.07.2016 року у справі №822/6199/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2016 р. м. Київ К/800/8881/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Кочана В.М., Малиніна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у справі № 822/6199/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ТУ ДСА України в Хмельницькій області, третя особа: ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати неправомірними дії ТУ ДСА України у Хмельницькій області в частині не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по день винесення рішення, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»);

- зобов'язати ТУ ДСА України в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії ТУДСА України у Хмельницькій області неправомірними та зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по 21 грудня 2015 року, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

ТУ ДСА України у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря судового засідання Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Предметом даного позову є ненарахування та невиплата позивачу заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по день винесення рішення, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).

Так, 26 жовтня 2014 року внесено зміни до статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічне викладене і у новій редакції статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з 28 березня 2015 року.

Наведене узгоджується з положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» та частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці».

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.