ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 340/5721/25
адміністративне провадження № К/990/47240/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 (суддя Савонюк М.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 (суддя-доповідач Семененко Я.В., судді: Добродняк І.Ю., Суховаров А.В.),
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 19.08.2025 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 08.04.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, основної щорічної відпустки за 2020-2021 рік та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 20.05.2023 по 08.04.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, основної щорічної відпустки за 2020-2021 рік та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024.
2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
3. На виконання вимог ухвали від 25.08.2025 позивачка подала заяву про усунення недоліків, у якій просила визнати, що строк звернення до суду нею не пропущено, оскільки саме з 18.06.2025, дати набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яким скасовано пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, у позивачки виникло право вимагати перерахунок спірних сум грошового забезпечення. Отже, звернувшись із цим позовом 19.08.2025, позивачка не пропустила тримісячний строк, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
4. Ухвалою від 01.09.2025 Кіровоградський окружний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду та повернув позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій на підставі частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 - без змін.
6. Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачки виникли з 20.05.2023 по 08.04.2024, тобто уже за нової редакції положень статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який починає обраховуватися з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права - одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
6.1. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до витягу з наказу №99 від 08.04.2024 позивачка виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 08.04.2024, з цим позовом звернулася до суду 19.08.2025, тобто із пропуском тримісячного строку (08.07.2024).
6.2. Також суди обох інстанцій зауважили, що позивачка не надала інформацію про дату отримання грошового атестату, не вказала, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили її звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Водночас рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, з датою набрання законної сили якого позивачка пов`язала початок відліку строку, не впливає на перебіг строку звернення до суду в цій справі, оскільки не має ретроактивної дії.
7. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування касаційної скарги, з-поміж іншого, позивачка зазначила, що з 12.05.2023 по 18.06.2025 була позбавлена права звертатися до суду за захистом своїх прав у зв`язку з дією пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Датою набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яким скасовано вказану пункт Постанови №481, є 18.06.2025, відповідно, з цією датою позивачка пов`язує момент, коли вона дізналася про відновлення права звернення до адміністративного суду з цим позовом.
8.1. Також позивачка наголосила, що після звільнення з військової служби не отримувала від відповідача достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених сум, а тому початок перебігу строку звернення до суду в цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, ще не почався.
9. Ухвалою від 02.12.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України щодо підстави для повернення позовної заяви.
10. Відзиву на касаційну скаргу відповідач не подав.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
12. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Сервисы для юристов