ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 160/16473/23
адміністративне провадження № К/990/9600/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/16473/23
за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Апарату Верховної Ради України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів: Божко Л.А. та Суховарова А.В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач, Апарат ВРУ), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України А. Янчука № 1042-К від 19 травня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Керівника Апарату Верховної Ради України В. Штучного № 1262-К від 16 червня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України»;
- визнати протиправною бездіяльність Апарату ВРУ щодо відмови позивачу у розгляді його заяви від 28 квітня 2023 року про звільнення з посади першого заступника керівника Управління справами Апарату ВРУ за власним бажанням з 01 травня 2023 року та зобов`язати Апарат ВРУ розглянути дану заяву позивача і звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Управління справами Апарату ВРУ за власним бажанням з 01 травня 2023 року згідно з поданою ним 28 квітня 2023 року заявою;
- стягнути з Апарату ВРУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (145 робочих днів вимушеного прогулу за період часу 04.10.2022 року по 24.04.2023 року зумовлені невиконанням відповідачем судового рішення про поновлення на посаді) у сумі 222 106,65 грн;
- зобов`язати Апарат ВРУ провести із ОСОБА_1 кінцевий розрахунок при звільненні нарахувавши і виплативши йому компенсацію за усі дні невикористаної відпустки за період з 01 жовтня 2021 року по 01 травня 2023 року включно.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що розпорядженням № 165-к від 31.01.2022 його було незаконно звільнено з посади першого заступника керівника Управління справами Апарату ВРУ. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 160/4382/22, залишеним без змін апеляційним судом, звільнення визнано протиправним, позивача поновлено на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 269 591,52 грн. Проте відповідач рішення суду в частині негайного виконання не виконав.
Про поновлення на посаді позивач дізнався лише 24.04.2023 із повідомлення через WhatsApp, перебуваючи у м. Ташкент (Узбекистан) разом із дружиною та трьома малолітніми дітьми. Через хворобу на пневмонію, відсутність коштів та належного транспортного сполучення він не міг негайно повернутись до Києва, про що того ж дня повідомив керівника управління кадрів.
За таких обставин позивач 28.04.2023 подав заяву про звільнення за власним бажанням з 01.05.2023, направивши її через WhatsApp, електронною поштою з електронним підписом, а також поштою оригінал - 08.05.2023. Відповіді на заяву не надійшло.
Незважаючи на подану заяву про звільнення, відповідач ініціював щодо позивача два дисциплінарні провадження за прогул та розпорядженням № 1262-К від 16.06.2023 звільнив його за систематичний прогул без поважних причин з 08- 19 травня 2023 року. Позивач вважає обидва розпорядження про дисциплінарне стягнення та звільнення незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки його відсутність на роботі була зумовлена об`єктивними причинами, а заява про звільнення за власним бажанням була подана до початку дисциплінарних проваджень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (143 робочі дні вимушеного прогулу за період часу 05.10.2022 року по 23.04.2023 року) у сумі 219 043,11 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач мав обґрунтовані підстави про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді догани за систематичне вчинення (повторне протягом року) прогулу, звільнення з державної служби. Тяжкість застосованих до позивача видів дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
Так, під час дисциплінарних проваджень було встановлено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок - допустив прогули без поважних причин. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення дисциплінарних справ та надавав пояснення, тому розпорядження № 1042-К від 19.05.2023 і № 1262-К від 16.06.2023, а також дії відповідача щодо відмови у розгляді заяви від 28.04.2023 суд визнав правомірними. Суд першої інстанції погодився, що позивач порушив правила внутрішнього службового розпорядку.
Сервисы для юристов