Постанова ВАСУ від 26.05.2015 року у справі №813/6306/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року №К/800/7844/15

№ К/800/8737/15,

№ К/800/9046/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Загороднього А.Ф., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційні скаргиГородоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області на постанову та постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015у справі№813/6306/14за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3доГородоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській областітреті особиУправління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова, Головне управління Міндоходів у Львівській області, Державна подадатква інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській областіпростягнення помилково сплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення надмірно сплачених коштів. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що їм з 1997 року на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, яка 8.08.2013 р. відчужена шляхом продажу. При оформлені договору купівлі-продажу, кожний з власників сплатив податок з операції з продажу об'єкта нерухомості в місцевий бюджет Галицького району м. Львова в розмірі 12225 грн. згідно п.п.172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, який мав би сплачуватись лише особою, яка продає об'єкт нерухомості, який знаходився у її власності менш ніж три роки. Позивачі просили стягнути на їх користь з місцевого бюджету Галицького району м.Львова надмірно сплачений податок в розмірі 12225 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 позов задоволено повністю, визнано неправомірною відмову Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області внести подання до управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова про повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помилково сплаченого податку з операцій з продажу об'єкта нерухомого майна, та визнано неправомірною відмову Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області внести подання до управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого податку з операцій з продажу об'єкта нерухомого майна. Стягнуто з місцевого бюджету Галицького району м.Львова за поданням державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області через управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова помилково сплачений податок з доходів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 12225,00 грн. відповідно до квитанції №k58/V/82 від 31.07.2013, на користь ОСОБА_2 відповідно до квитанції №k58/V/87 від 31.07.2013, на користь ОСОБА_1 12 225,00 грн., відповідно до квитанції №k58/V/86 від 31.07.2013.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 у даній справі, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнано неправомірною відмову Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місцевого бюджету Галицького району м. Львова помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та подати його для виконання управлінню Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова; визнано неправомірною відмову Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 з місцевого бюджету Галицького району м. Львова помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та подати його для виконання управлінню Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місцевого бюджету Галицького району м. Львова помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та подати його для виконання управлінню Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова; зобов'язати Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 з місцевого бюджету Галицького району м. Львова помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та подати його для виконання управлінню Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області та Головне управління ДФС у Львівській області подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважають, що постанови були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційні скарги не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_5 від 03.02.1997 квартира № 3-б загальною площею 67,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, належала на праві спільної сумісної власності позивачам з 1997 року.

У зв'язку із зменшенням загальної площі квартири, через її перепланування, до 65,7 кв.м на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 04.03.2011 №р-116 було внесено зміни в інвентаризаційну справу будинку АДРЕСА_1 у м. Львові та оформлено нове свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_3 від 12.03.2012.

08.08.2013 позивачами був укладений договір купівлі-продажу квартири, у зв'язку з чим 31.07.2013 кожним з них, за повідомленням нотаріуса, сплачено до бюджету 12225,00 грн. в рахунок сплати податку з доходу фізичних осіб від продажу нерухомого майна.

Позивачі звертались до податкових органів із заявами про повернення коштів, вказуючи на допущення ними помилки по сплаті податку, на що отримали відмову.

Судами також встановлено, що під час вирішення даного спору відповідачами не було подано доказів на підтвердження існування обставин, які б виключали право позивачів на отримання помилково сплаченого ними податку з доходів фізичних осіб від операції з продажу об'єкта нерухомості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачам квартира належала на праві спільної сумісної власності із 1997 року, тобто більше трьох років, а її проведене перепланування та отримання нового свідоцтва НОМЕР_3 від 12.03.2012 за своєю правовою природою не пов'язано з із зміною, переходом чи припиненням права власності на неї, тому позивачі звільнені від сплати податку з доходів фізичних осіб, отриманого від операції з продажу об'єктів нерухомості.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, але скасовуючи рішення вказав, що відновлення порушених прав позивачів підлягає захисту шляхом зобов'язання податкових органів підготувати та подати відповідне подання про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки до обов'язків податкових органів належать законодавчо надані повноваження лише з його підготовки та подачі його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з їх висновками про те, що позивачі не повинні були сплачувати податок з доходів фізичних осіб від операції з продажу квартири на підставі п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України, між тим вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно п.43.1 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 цього Кодексу встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.п. 43.4, 43.5 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.