ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2015 року м. Київ справа № 800/206/15 (800/64/15)
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Мороз Л.Л.,
суддів: Донця О.Є.,
Горбатюка С.А.,
Кравцова О.В.,
Чумаченко Т.А.,
за участю: секретаря судового засідання Слободян О.,
позивача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, про визнання незаконним Указу Президента України від 17.02.2015 року № 88/2015,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, в якому просив визнати незаконним повністю Указ Президента України від 17.02.2015 року № 88/2015 "Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році" (далі - Указ № 88/2015).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Указ № 88/2015 виданий з порушенням вимог Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), яким встановлено, що Указ Президента України публікується в засобах масової інформації не пізніше як за місяць до закінчення поточного року, тому вважає, що він мав бути оприлюднений у листопаді-грудні 2014 року, а не наприкінці лютого 2015 року.
Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Президент України видав Указ від 17.02.2015 року № 88/2015, яким визначено на 2015 рік такі строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: 1) квітень - червень (пункт 1 статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 07.05.2015 р. N 255/2015); 2) жовтень - листопад.
Постановлено призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби в мирний час громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу: 1) у квітні - червні 2015 року (пункт 1 статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 07.05.2015 р. N 255/2015); 2) у жовтні - листопаді 2015 року.
Крім того, доручено Кабінету Міністрів України визначити чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу, а також обсяги видатків для проведення чергових призовів у 2015 році.
Також, доручено Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання заходів, пов'язаних із підготовкою та проведенням у 2015 році чергових призовів громадян України на строкову військову службу.
Постановлено звільнити у квітні - травні 2015 року в запас із Збройних Сил України, інших військових формувань України, Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби.
Також, Указом № 88/2015 було доручено Міністерству інфраструктури України забезпечити за заявками Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної спеціальної служби транспорту перевезення осіб, зазначених у статтях 2 і 5 цього Указу, з додержанням вимог безпеки та проведення розрахунків за ці перевезення згідно з діючими тарифами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 57 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Сервисы для юристов