Постанова ВАСУ від 25.07.2016 року у справі №800/493/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Київ справа № 800/493/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороз Л.Л. - (суддя-доповідач),

суддів Горбатюка С.А.,

Маслія В.І.,

Розваляєвої Т.С.,

Черпіцької Л.Т.,

за участю: секретаря судового засідання Слободян О.М.,

позивача ОСОБА_4,

представника позивача ОСОБА_5,

представника відповідача Белінської О.В., Нарольської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 26.11.2015 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв'язку з порушенням присяги судді.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що заяви голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» ОСОБА_8 про проведення спеціальної перевірки судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 надійшли до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) після встановленого законом строку. Отже, у ТСК були відсутні підстави для розгляду вказаних заяв. Крім того, ОСОБА_8 не є головою громадської спілки «Українська спілка Автомайдан». У зв'язку з цим, позивач стверджує, що ВРЮ неправомірно прийняла до розгляду висновок ТСК.

Також, позивач посилається на невідповідність дійсним обставинам взятого до уваги відповідачем висновку ТСК щодо неповного і необ'єктивного розгляду суддею ОСОБА_4 матеріалів про адміністративні правопорушення відносно учасників масових акцій протесту. ВРЮ неправомірно не з'ясувала усіх необхідних обставин та не отримала необхідної інформації для вирішення питання щодо наявності у діях судді ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, належним чином не оцінила додаткові дані, подані ОСОБА_4 та його представником. Також, висновок ТСК не містить передбачених законом підстав для внесення подання про звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням присяги.

Крім того, позивач зазначає, що секція ВРЮ необґрунтовано провела засідання без його участі за наявності клопотання про відкладення засідання на іншу дату.

Позивач також стверджує про невідповідність фактичним обставинам висновків ВРЮ про порушення ним присяги судді, в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме дії суддею вчинені з порушенням присяги. Висновки ТСК і ВРЮ ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та порушенні норм права, які на їх думку були допущені при здійсненні правосуддя, інших фактів, які б свідчили про порушення позивачем присяги судді, встановлено не було, тому передбачені законом підстави для внесення подання про звільнення за порушення присяги відсутні.

Також позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на закінчення строку притягнення його дисциплінарної відповідальності.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали свої вимоги та вважають, що позов належить задовольнити.

Відповідач у поданих ним запереченнях зазначає що хоч ТСК прийняла заяви про проведення спеціальної перевірки судді та провела спеціальну перевірку з порушенням закону, проте ВРЮ прийняла висновок ТСК для розгляду, оскільки це є обов'язковим відповідно до закону.

Відповідач вважає обґрунтованим прийняте рішення, оскільки у ньому викладені усі необхідні обставин, що стали підставою для проведення перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно переоцінки судових рішень, то ВРЮ стверджує, що не здійснювала її, а оцінювала дії судді при розгляді справи на предмет їх відповідності присязі судді.

Щодо строків притягнення до відповідальності відповідач зазначив, що застосуванню підлягає частина 4 статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якої строк застосування дисциплінарного стягнення до судді у виді звільнення за порушення присяги не закінчився.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим і підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечили, зазначили про обґрунтованість та відповідність закону оскаржуваного рішення ВРЮ, просили у позові відмовити.