Постанова ВАСУ від 25.06.2026 року у справі №340/525/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року

м. Київ

справа № 340/525/25

адміністративне провадження № К/990/39086/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року (суддя Сагун А.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (колегія у складі суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., Шлай А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2020 року до 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01 січня 2023 року до 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 лютого 2025 року залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

Суд керувався тим, що початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги позивача суд розцінив як вимоги про стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди до грошового забезпечення, а також «оплата праці», що охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у значенні, вжитому Конституційним Судом України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013. Суд вважав, що позивач був обізнаний про суму отриманого грошового забезпечення за відповідний місяць після його отримання, тому позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються виплат належного йому грошового забезпечення, починаючи із січня 2020 року.

На виконання ухвали суду, представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що відомості про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення було отримано на його звернення з листа відповідача від 15 січня 2024 року, з якого йому стало відомо про порушення його прав.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою від 07 лютого 2025 року Кіровоградський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог, в яких позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) з 19 липня 2022 року до 31 грудня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01 січня 2023 року до 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Іншою ухвалою від 07 лютого 2025 року Кіровоградський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі щодо іншої частини позовних вимог.

Повертаючи позов в частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року, суд першої інстанції керувався тим, що позивач пропустив передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) строк звернення до суду, оскільки був обізнаний про суму отриманого грошового забезпечення за відповідний місяць після його отримання, проте не навів обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за цей період та не надав доказів, які б доводили, що він не мав реальної, об`єктивної можливості звернутися до суду у встановлений законодавством строк.

Третій апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем передбаченого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду в частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року, та постановою від 26 серпня 2025 року залишив ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року в частині повернення позовної заяви за період заявлених ОСОБА_1 вимог з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року.

Свої доводи скаржник обґрунтував тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з дня одержання ним листа відповідача від 15 січня 2025 року. До цього моменту відповідач не повідомляв позивача про те, за яким механізмом обчислювалось його грошове забезпечення. Позовну заяву подано 28 січня 2025 року - тобто в межах тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України. Також скаржник зауважив, що суд першої інстанції, залишаючи без руху позовну заяву ухвалою від 03 лютого 2025 року, установив десятиденний строк для усунення недоліків, проте ухвалу про повернення позову в частині постановив 07 лютого 2025 року, тобто до закінчення цього десятиденного строку.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.