ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
справа №320/57228/24
касаційне провадження № К/990/38901/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (головуючий суддя - Щавінський В.Р.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П.; судді: Кузьменко В.В., Собків Я.М.)
у справі № 320/57228/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР» (далі - ТОВ «АДК ЛЛІР», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24 липня 2024 року № 68813 про відповідність ТОВ «АДК ЛЛІР» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 серпня 2024 року № 74182 про відповідність ТОВ «АДК ЛЛІР» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «АДК ЛЛІР» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними, необґрунтованими та не містять належних мотивів віднесення товариства до переліку платників податку, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вказував, що контролюючий орган не розкрив суті та характеру податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішень, не навів належного зв`язку між відповідними операціями та ризиковістю саме позивача, а також не надав оцінки документам і поясненням, поданим товариством для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, позов задовольнив.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючий орган не довів наявності достатніх правових і фактичних підстав для віднесення ТОВ «АДК ЛЛІР» до платників податку, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Суди зазначили, що хоча у рішенні від 19 серпня 2024 року № 74182 контролюючий орган навів коди податкової інформації 11, 12 та 13 і окремі реквізити операцій, однак не обґрунтував, чому саме ці обставини свідчать про ризиковість позивача, не розкрив належного зв`язку між відповідними операціями та ризиковістю діяльності товариства, а також не навів мотивів неврахування поданих платником пояснень і документів. Суди також урахували, що позивач надав документи щодо придбання, постачання, транспортування, зберігання, навантаження та розвантаження продукції, складські документи, розрахункові документи і банківські виписки, а також документи щодо наявності складських приміщень, транспортних засобів, складської техніки та працівників. За таких обставин суди дійшли висновку про формальний характер прийнятих податковим органом рішень, їх невідповідність вимогам обґрунтованості індивідуального акта та наявність підстав для зобов`язання відповідача виключити товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року і направити справу № 320/57228/24 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, оскільки не з`ясували всіх обставин справи, не надали належної оцінки податковій інформації та помилково дійшли висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня. Відповідач вказує, що рішення від 24 липня 2024 року № 68813 та від 19 серпня 2024 року № 74182 були прийняті у зв`язку з виявленням обставин та отриманням податкової інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, а також з урахуванням інформації та копій документів, поданих платником 12 серпня 2024 року. ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що у рішеннях наведено інформацію, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД або Державним класифікатором продукції та послуг, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, та дату включення такого платника до переліку ризикових. Податковий орган посилається на коди податкової інформації: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання; 12 - постачання товарів або послуг платникам податку, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів або послуг у платників податку, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Відповідач також зазначає, що після прийняття рішення від 19 серпня 2024 року № 74182 попереднє рішення від 24 липня 2024 року № 68813 втратило чинність. Крім того, відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили реальність господарських операцій позивача, не надали оцінки первинним документам у контексті реального руху активів та фактично обмежилися самим фактом подання платником документів. На обґрунтування цієї позиції ГУ ДПС у м. Києві посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 520/223/20, щодо необхідності реального вчинення господарських операцій для формування податкового кредиту та витрат.
Ухвалою від 27 жовтня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ «АДК ЛЛІР» зареєстроване як юридична особа 01 березня 2010 року, основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Сервисы для юристов