ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
справа № 260/2018/25
адміністративне провадження № К/990/34743/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року (суддя Плеханов З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (колегія у складі суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., Мікули О.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року до 02 березня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 24 лютого 2022 року до 02 березня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 в редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-ІХ) на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-ІХ) на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 березня 2025 року залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Суд керувався тим, що позивач із цим позовом про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року до 02 березня 2023 року звернувся 20 березня 2025 року та пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
На виконання ухвали суду, представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що відомості про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення було отримано на його звернення з листа від 14 березня 2025 року №09/6632-25-Вих, з якого йому стало відомо, що відповідач неправильно виплачував позивачеві грошове забезпечення.
Ухвалою від 04 квітня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд відкрив спрощене позовне провадження в цій справі, оскільки вважав, що позивач усунув недоліки позовної заяви.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою від 13 червня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 02 березня 2023 року.
Місцевий адміністративний суд керувався тим, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, у частині вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року до 02 березня 2023 року, та не навів поважних причин пропуску такого строку. Суд дійшов висновку, що позивач не довів, що він не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк.
Восьмий апеляційний адміністративний суд повною мірою погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 11 серпня 2025 року залишив ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 02 березня 2023 року.
Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що з огляду на положення статті 233 КЗпП України до таких позовних вимог застосуванню підлягає тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому спірні суми. Скаржник доводить, що позивача ні під час проходження військової служби, ані після звільнення з неї жодним чином не було проінформовано про належні йому суми грошового забезпечення. Відомості про нараховані за час служби суми позивач отримав з відповіді на адвокатський запит, зокрема, з листа від 14 березня 2025 року №09/6632-25-Вих. Позовну заяву подано 14 березня 2025 року - тобто в межах тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги.
Сервисы для юристов