ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" червня 2015 р. м. Київ К/800/55695/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-РІТЕЙЛ» до Харківської митниці Міндоходів, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УМК-РІТЕЙЛ» (далі - ТОВ «УМК-РІТЕЙЛ») пред'явило позов до Харківської митниці Міндоходів, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання неправомірними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00157 від 27 лютого 2014 року, № 807100000/2014/00163 від 28 лютого 2014 року, № 807100000/2014/00182 від 13 березня 2014 року; рішень Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27 лютого 2014 року; № 807000003/2014/000256/2 від 28 лютого 2014 року; № 807000003/2014/000287/2 від 13 березня 2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано неправомірними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00157 від 27 лютого 2014 року; № 807100000/2014/00163 від 28 лютого 2014 року; № 807100000/2014/00182 від 13 березня 2014 року.
Визнано неправомірними та скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27 лютого 2014 року; 807000003/2014/000256/2 від 28 лютого 2014 року; № 807000003/2014/000287/2 від 13 березня 2014 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 22 вересня 2013 року між ТОВ «УМК-РІТЕЙЛ» та компанією «SIG International s.r.o.» (Словаччина) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки (контракт) замороженої свинини на кістці та без кістки № SIG-1/2013.
Із змісту даного контракту вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах CFR Одеса (Інкотермс 2010).
На виконання умов контракту позивачем було ввезено на митну територію України вказаний товар трьома партіями (ВМД № 807100000/2014/007589 від 27 лютого 2014 року; ВМД № 807100000/2014/007778 від 28 лютого 2014 року; ВМД № 807100000/2014/009644 від 13 березня 2014 року), митна вартість товару була визначена за ціною договору з розрахунку 2,10 доларів США за 1 кг.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем під час митного оформлення було надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № SIG-1/2013 від 20 вересня 2013 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) поставки № 3 від 20 січня 2014 року, міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№ 4803-4806 від 25 лютого 2014 року, коносаменти (Bill of Lading) від 26 січня 2014 року, рахунки-фактури (інвойси) №№ 03/14, 04/14, 05/14, 06/14 від 25 січня 2014 року, пакувальні листи № 141278 від 25 січня 2014 року, №№ 91853-91855 від 23 січня 2014 року, ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2 від 27 лютого 2014 року, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25-26 січня 2014 року, сертифікати про походження товару загальної форми від 24, 28 січня 2014 року, сертифікати якості від 23, 25 січня 2014 року, митні декларації країни відправлення від 25 січня 2014 року.
У зв'язку із спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що аналогічний товар розмитнювався у попередні періоди за більшою вартістю, ніж заявлена декларантом, у посадової особи митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару, в зв'язку з чим до відділу митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД (далі ВМВКТ та ЗРЗЕД) були направлені запити про вирішення питання правильності визначення митної вартості товарів, причина запиту - пункт 3 статті 53 Митного кодексу України (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів).
Після надходження запитів до ВМВКТ та ЗРЗЕД, відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України, по кожному запиту була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, що підтверджується письмово в графі «Для відміток митного органу» ДМВ.
Декларанту в електронному повідомленні було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення Митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Декларантом на кожній процедурі були проведені консультації та повідомлено митний орган про неможливість надати витребувані документи.
27 та 28 лютого 2014 року були прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00157 та № 807100000/2014/00163.
13 березня 2014 року була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00182.
27, 28 лютого 2014 року та 13 березня 2014 року Харківською митницею Міндоходів були прийняті рішення № 807000003/2014/000251/2, № 807000003/2014/000256/2 та № 807000003/2014/000287/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з якими вартість задекларованого товару було визначено за резервним методом.
При цьому митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначила, що резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної у митному органі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00157 від 27 лютого 2014 року, № 807100000/2014/00163 від 28 лютого 2014 року, № 807100000/2014/00182 від 13 березня 2014 року; рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27 лютого 2014 року; № 807000003/2014/000256/2 від 28 лютого 2014 року; № 807000003/2014/000287/2 від 13 березня 2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції із цими висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.
Сервисы для юристов