ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 932/4626/23
адміністративне провадження № К/990/36978/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Кашпур О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про оскарження рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Помазкіна Артема Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (головуючий суддя Чабаненко С. В., судді: Білак С. В., Юрко І. В.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору.
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДМС в Дніпропетровській області, Управління), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 27 квітня 2023 року № 12 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства», яким вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 та зобов`язано її покинути територію України у термін до 26 травня 2023 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішення Управління від 27 квітня 2023 року № 12 є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідач, жодним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що дії позивачки загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні або нею порушено вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України. Також, ОСОБА_1 ствердила, що у зв`язку з укладенням шлюбу з громадянином України, вона неодноразово зверталася до органу міграційної служби з заявою про отримання/обміну посвідки на тимчасове проживання від 30 серпня 2021 року № НОМЕР_1 (строк дії якої до 10 квітня 2023 року), з урахуванням вимог Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI). Однак, відповідачем було відмовлено позивачці в отриманні нової посвідки з підстав попереднього скасування її посвідки на тимчасове проживання рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 10 лютого 2023 року № НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 уважає, що спірне рішення Управління прийнято без дотримання принципу обґрунтованості, пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації, тип «Р», код країни «RUS», НОМЕР_3 , орган, що видав документ - Г/К Росія, Харків 15 лютого 2021 року.
Як убачається з матеріалів справи, починаючи з 2005 року позивачка фактично проживає на території України. У період з 01 вересня 2006 року по 23 червня 2017 року відвідувала Павлоградську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 11 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою Ліцею № 11 Павлоградської міської ради від 18 квітня 2023 року № 173.
Відповідно до Диплому бакалавра від 30 червня 2021 року серії НОМЕР_4 , убачається, що в 2017 році ОСОБА_1 вступила до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який закінчила в 2021 році, а згідно з відомостями з Диплому магістра від 31 січня 2023 року серії НОМЕР_5 - закінчила у 2023 році Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, отримавши ступінь вищої освіти «магістр».
30 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримала посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , з терміном дії до 10 квітня 2023 року.
07 травня 2022 року між ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 07 травня 2022 року (актовий запис № 590).
Зі слів позивачки, у листопаді 2022 року вона звернулася до ГУ ДМС в Дніпропетровській області у телефонному режимі (зокрема, на «гарячу лінію» Управління) з метою отримання роз`яснення щодо обміну (отримання) нової посвідки на тимчасове проживання в Україні, у зв`язку з укладенням шлюбу з громадянином України. Уповноважена особа ГУ ДМС в Дніпропетровській області повідомила про те, що із такою заявою позивачці слід звернутися до Управління за два місяці до завершення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 . Так, за номером телефону «гарячої лінії» Управління 09 лютого 2023 року та 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася з проханням записатися на прийом задля отримання нової посвідки на тимчасове проживання в Україні, однак відповідачем без буд-яких пояснень їй було відмовлено.
15 лютого 2023 року ОСОБА_1 особисто прибула за адресою ГУ ДМС в Дніпропетровській області з метою подання заяви-анкети разом з відповідними документами на обмін посвідки на тимчасове місце проживання в Україні на підставі частини чотирнадцятої статті 4 Закону № 3773-VI.
Проте, відповідач відмовив позивачці у прийняті такої заяви, мотивуючи тим, що рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 10 лютого 2023 року № 12031500060887 скасована її посвідка на тимчасове проживання в Україні від 30 серпня 2021 року № НОМЕР_1 на підставі підпункту 2 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядку № 322), у зв`язку з отриманням листа від Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара щодо скасування вищевказаної посвідки (закінчення навчання).
З метою збереження правових підстав для подальшого проживання в Україні, 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 знову звернулася до ГУ ДМС в Дніпропетровській області з заявою про надання їй статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, оскільки, ураховуючи її сімейний стан і громадську позицію, остання немає можливості повернутися до країни походження.
Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 15 березня 2023 року
№ Я-132/6/1201-23/1201.3.3/5455-23 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні такої заяви з посиланням на введення в Україні воєнного стану та факту того, що УВКБ ООН з березня 2022 року не вважає Україну «безпечною країною походження». При цьому, Управління рекомендувало позивачці подати заяву про отримання статусу біженця або особи, яка потребує тимчасового захисту, в третій безпечній країні.
У подальшому, 27 квітня 2023 року співробітниками Павлоградського відділу ДМС в Дніпропетровській області складено відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол за частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення міграційного законодавства) та винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
Сервисы для юристов