ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 200/9309/21
касаційне провадження № К/990/31660/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач-1, контролюючий орган-1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач-2, контролюючий орган-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.07.2021 № 00092330709, № 00092330709, ГУ ДПС у Донецькій області від 12.07.2021 № 7686/05-99-0704, №7688/05-99-0704.
На обґрунтування позову позивач послався на протиправність і необґрунтованість оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані тим, що контролюючими органами порушено вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо проведення фактичної перевірки, оскільки накази про проведення фактичних перевірок не містять необхідних реквізитів, передбачених статтею 81 ПК України, а також не містять фактичних підстав для проведення таких перевірок. Позивач зазначає, що його заперечення до актів перевірок розглянуті з порушенням вимог ПК України, без участі позивача та з порушенням строку розгляду.
Зауважує, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 12.07.2021 №7686/05-99-0704, №7688/05-99-0704 прийняті з порушенням п`ятиденного строку їх прийняття після розгляду зауважень та прийняття висновку комісії щодо розгляду зауважень, який передбачений підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України.
Також, позивач вважає протиправними податкові повідомлення рішення з огляду на те, що Товариство не може нести відповідальність за непроведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій на підставі роздруківок, які взагалі не містять періоду проведення розрахунків, у яких не зазначена сума у національній валюті України (у роздруківках чітко зазначено валюту «рубль») та які фактично не відображають та не підтверджують дані бухгалтерського обліку, з огляду на що такі роздруківки не можуть бути прийняті як належні та достовірні відомості для нарахування штрафних санкцій.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07.12.2021 позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 12.07.2021 №7686/05-99-0704, № 7688/05-99-0704. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДПС у Запорізькій області були дотримані вимоги статей 80-81 ПК України щодо підстав проведення оспорюваних фактичних перевірок та вручення документів як умов допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення таких фактичних перевірок. ГУ ДПС у Запорізькій області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки розрахункові операції проведені через незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій. Суд урахував, що позивач через незареєстровані касові пристрої, які не зазначені в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями, реалізував як підакцизні так і інші товари, але касові апарати не були фіскалізовані, тому контрольні стрічки в них не зберігаються, неможливо встановити вартість реалізованих алкогольних напоїв через такі касові апарати, з огляду на що дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.07.2021 №00092330709, № 00092330709.
Частково задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Донецькій області від 12.07.2021 №7686/05-99-0704, №7688/05-99-0704, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони були прийняті з порушенням п`ятиденного строку їх прийняття після розгляду заперечень та прийняття висновку комісії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо розгляду зауважень, який передбачений підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України. Суд першої інстанції також зазначив, що у наданих до матеріалів справи роздруківок з касових апаратів, названих відповідачами Z-звітами, не відображено ніякого конкретного періоду, відповідачами не з`ясовано чи всі касові операції, проведені через такі касові апарати, були здійснені саме касирами позивача у магазинах позивача, у яких проводились перевірки, чи ці касові апарати були придбані у іншого платника податків, який міг проводити через них касові операції до позивача.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2023 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Донецькій області від 12.07.2021 № 7686/05-99-0704, №7688/05-99-0704 та відмовив в їх задоволенні. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 залишив без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття цих рішень з порушенням п`ятиденного строку їх прийняття після розгляду зауважень та прийняття висновку комісії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо розгляду зауважень, який передбачений підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України, не може слугувати підставою для скасування таких рішень, оскільки позивачем не спростований сам факт встановлених перевіркою порушень ним вимог, які передбачені статтею 15, абзацом 11 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Формальні недоліки проведення перевірки контролюючим органом не можуть спростовувати факту наявності порушення податкового законодавства позивачем.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), який передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Позивач посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування пункту 1 статті 3, пункту 1 частини першої статті 17, пункту 11 Перехідних положень Закону № 265/95-ВР щодо визначення розміру штрафних санкцій, вартості товарів, проданих без застосування реєстратора розрахункових операцій, переведеного у фіскальний режим роботи, зареєстрованого і опломбованого та виокремлення кожної окремої розрахункової операції, проведеної із порушенням вимог Закону № 265/95-ВР.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції, дійшовши до висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень не перевірив та не дав оцінку правильності і правомірності розрахунку суми штрафних санкцій та залишив поза увагою доводи позивача про застосування штрафних санкцій поза межами строку давності, визначеної статтею 102 ПК України. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив і не встановив, яким чином контролюючий орган встановив суму непроведених розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам позивача про не відображення в підсумкових звітах періоду, за який відображені у них дані, та невизначення відповідачами періоду порушення позивачем норм чинного податкового законодавства.
Також, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи всі касові операції проведені через відповідні касові апарати були здійснені саме касирами позивача у відповідних магазинах позивача, у яких проводилися відповідні перевірки, чи ці апарати не були придбані у іншої особи, яка могла проводити через них касові операції до позивача, тощо.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2023 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.02.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 25.02.2026.
Сервисы для юристов