ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 200/4809/25
адміністративне провадження № К/990/41120/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції справу № 200/4809/25
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Посвалюк Вікторія Володимирівна,
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року (суддя Волгіна Н.П.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Блохін А.А., судді - Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якій просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, установленої пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), за періоди його участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 27.02.2024 до 09.09.2024, із 22.09.2024 до 25.10.2024, із 29.10.2024 до 31.10.2024 в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;
1.2. зобов`язати В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди, установленої пунктом 1-1 Постанови № 168, за періоди його участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 27.02.2024 до 09.09.2024, із 22.09.2024 до 25.10.2024, із 29.10.2024 до 31.10.2024 в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів із дня отримання ухвали шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
2.1. Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин в контексті строку звернення до суду підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
2.2. Суд першої інстанції зауважив, що про ймовірне порушення свого права в частині отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць позивач повинен був дізнатися під час отримання грошового забезпечення за певний місяць (про порушення права в частині отримання винагороди за лютий 2024 року - не пізніше 30.04.2024, за березень 2024 року - не пізніше 31.05.2024, […] за жовтень 2024 року - не пізніше 31.12.2024), однак до суду позивач звернувся лише 30.06.2025, тобто з пропуском процесуального строку.
2.3. При цьому Донецький окружний адміністративний суд відхилив покликання сторони позивача на те, що при звільненні з військової служби 18.01.2024 будь-яких письмового повідомлень або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене позивачу за період проходження військової служби у військовій частині грошове забезпечення, йому надано не було і що лише після отримання представником позивача 08.04.2025 від В/ч НОМЕР_1 відповіді на адвокатський запит від 11.03.2025 позивачу стало відомо про нараховані та виплачені йому складові грошового забезпечення (зокрема про розмір винагороди, передбаченої Постановою № 168).
2.4. У цьому контексті суд першої інстанції зауважив, що розмір спірної винагороди визначається без прив`язки (у відсотковому значенні) до посадового окладу військовослужбовця, при цьому розмір цієї винагороди складає від 30000,00 грн до 100000,00 грн у розрахунку на місяць додатково до інших складових грошового забезпечення, які сплачуються військовослужбовцям щомісячно.
2.5. Позаяк позивач оскаржує невиплату саме максимального розміру додаткової винагороди (100000,00 грн у розрахунку на місяць), а також зважаючи на його твердження про участь у бойових діях/заходах з національної безпеки і оборони у періоди з 27.02.2024 по 09.09.2024, з 22.09.2024 по 25.10.2024, з 29.10.2024 по 31.10.2024 та отримання щомісячно грошове забезпечення в загальному розмірі до 100 000,00 грн на місяць (зокрема, у квітні отримав 61541,10 грн, у травні-червні - по 49799,43 грн на місяць, у липні-серпні - 50799,43 грн та 50162,24 грн відповідно), суд першої інстанції виснував, що позивач при отриманні грошового забезпечення за спірні періоди не міг не знати про те, що йому не сплачується додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць.
2.6. Зважаючи на те, що до позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, суд першої інстанції, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
3. На виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому вказав, що з 10.02.2024 був призваний на військову службу за мобілізацією та звільнений 18.01.2025 на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). При цьому письмового повідомлення про нараховані і виплачені йому суми відповідач не надавав, фактично позивач дізнався про порушення своїх прав із відповіді відповідача від 22.03.2025 № 1671/1305 на адвокатський запит від 11.03.2025, отриманої 08.04.2025, після чого в межах тримісячного строку звернувся до суду з цим позовом.
3.1. Указував, що після звільнення з військової служби він займався відновленням здоров`я, відновленням фізичного, морального та психологічного стану. У цей період часу позивачу встановлено третю групу інвалідності.
3.2. Крім того, ОСОБА_1 на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду вказував, що в період проходження військової служби у В/ч НОМЕР_1 , а саме: з 27.02.2024 до 09.09.2024, з 22.09.2024 до 25.10.2024, з 29.10.2024 до 31.10.2024, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, а саме у м. Часів Яр і с. Іванівське, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.03.2025 № 1671/327/УБД. У періоди між виконанням бойових завдань позивач виконував обов`язки військової служби і фізично та психологічно не мав змоги займатися приватними справами, звертатися до адвоката за консультацією або ініціювати судові справи.
Сервисы для юристов