Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/9991/7201/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Малинін В.В., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Міністерства фінансів України та територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області здійснити виплату недоотриманої заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до законів про державний бюджет на 2007-2009 роки за період з грудня 2007 року по 31.12.2009р. у розмірі 78374,33 грн та здійснити виплату недоотриманої заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» за період з 01.01.2010р. по 01.09.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області здійснити виплату позивачу недоотриманої заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до законів України про Державний бюджет України на 2009-2010 роки за період з 19.08.2009р. по 01.09.2010р. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманих обов'язкових податків та зборів.

Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів не погодились позивач, Міністерство фінансів України та територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, подали касаційні скарги. Позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визначеного судом строку, за яких відповідачі повинні виплатити їй заробітну плату та стягнути заробітну плату за період з грудня 2007 року по 01.01.2010р. в сумі 78374,44 грн, зобов'язавши відповідачів в подальшому проводити їй нарахування та виплату заробітної плати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, визначеного законодавством України. Міністерство фінансів України та територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 05.06.2007р. позивач працює на посаді судді Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. № 1310), яким установлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться, визнано незаконним постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р., а тому відповідачі зобов'язані застосовувати постанову № 865 в первісній редакції.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006р.) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя, та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.

Так, відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006р.) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя, та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03.09.2005р. № 865, яка набрала чинності з 01.01.2006р., було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005р. № 1243 встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. № 1310 постанову Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 доповнено пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р. визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865 залишено без змін.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р., визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005р. № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865» від 31.12.2005р. № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р. скасовано, у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування зазначених постанов Кабінету Міністрів України відмовлено.

Відповідно до положень частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.