ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2015 року м. Київ справа № 800/24/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Амєліна С.Є., Ємельянової В.І., Мойсюка М.І., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності,
в с т а н о в и л а :
28 січня 2015 року ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 20 грудня 2013 року нею було подано до Вищої ради юстиції заяву про відставку, на підставі якої 13 лютого 2014 року внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області. Проте, лише 25 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про звільнення суддів», у тому числі і позивача. Отже, на думку позивача, Верховною Радою України допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у тривалому не розгляді подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_6 у відставку, чим порушено визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламентом Верховної Ради України порядок звільнення суддів у відставку, а також право позивача на отримання вихідної допомоги при звільненні, передбаченої статтею 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 02 грудня 2010 року №2756-VІ, та довічного грошового утримання судді відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону від 08 липня 2011 року №3668-VI.
Представник відповідача у письмових запереченнях на позов зазначив, що нормами чинного законодавства України не встановлено строків розгляду Верховною Радою України питань, пов'язаних зі звільненням суддів з посад на підставі частини 5 статті 126 Конституції України, а тому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, проте надіслала заяву, в якій підтримала поданий нею позов та просила розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але подав клопотання, в якому просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Таким чином, враховуючи положення частини 4 статті 122, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
Постановою Верховної Ради України від 10 липня 1997 року ОСОБА_6 була обрана на посаду судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області безстроково, а у грудні 2011 року була обрана суддею Апеляційного суду Івано-Франківської області.
20 грудня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення її з посади судді у відставку.
11 лютого 2014 року Вища рада юстиції ухвалила рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області, яке 13 лютого 2014 року було направлено до Верховної Ради України
25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про звільнення суддів», якою ОСОБА_6 звільнено з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Вважаючи протиправною бездіяльність Верховної Ради України, що на думку позивача, полягає у довготривалому (несвоєчасному) розгляді питання про прийняття її відставки, ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України із даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» № 1861-VI від 10 лютого 2010 року (далі - Регламент), Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 82 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.
Згідно статті 100 Закону №2453-VI суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
Пунктом 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Відповідно до частини третьої статті 109 Закону №2453-VI заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Статтею 111 Закону №2453-VI передбачено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням.
Сервисы для юристов