ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 440/12657/25
адміністративне провадження № К/990/50920/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Грущанським Владиславом Олеговичем, на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 (суддя Чеснокова А.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 (суддя-доповідач Чалий І.С., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.),
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника - адвоката Грущанського Володимира Володимировича (далі - представник позивача) - 14.09.2025 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП в Полтавській області, відповідач), у якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за кожен рік з 2015 по 2025 рік, загалом 140 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 07.03.2025;
- зобов`язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за кожен рік з 2015 по 2025 рік, загалом 140 днів, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 957 грн 18 коп., встановленого на день звільнення (07.03.2025);
- зобов`язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені з 07.03.2025 по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 957 грн 18 коп., встановленого на день звільнення (07.03.2025).
2.Ухвалою від 18.09.2025 Полтавський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п`ятиденний строк з отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
4. На виконання вимог ухвали від 07.10.2025 представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій, зокрема, зазначив, що роботодавець зобов`язаний під час звільнення працівника письмово повідомити його про всі суми, нараховані та виплачені при звільненні. Відтак початок перебігу строку звернення до суду, на думку представника позивача, повинен обчислюватися з дня отримання такого письмового повідомлення.
У цьому випадку відповідного повідомлення позивач не отримував, а наказ про звільнення не містив інформації щодо нарахованих сум компенсації за невикористані дні відпустки. За твердженням представника позивача, фактичне отримання достовірної інформації про нараховані суми відбулося лише після направлення адвокатських запитів від 15 та 25 серпня 2025 року, і саме з моменту отримання відповідей на ці запити позивач дізнався про порушення свого права.
5. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
6. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 залишено без змін.
7. Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 10.03.2025 - у день ознайомлення з наказом про звільнення - ОСОБА_1 дізнався про кількість днів невикористаної відпустки, за які йому було нараховано та виплачено компенсацію. Суд зазначив, що отримання наказу свідчило про обізнаність позивача з цією інформацією, а матеріали справи не містять доказів наявності інших відомостей, які були йому невідомі або які він не міг з`ясувати самостійно.
7.1. Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що дата отримання грошового атестату чи письмового повідомлення про виплачені суми у розумінні статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у цій справі, ураховуючи предмет позову, не впливає на дату початку строку, з якої позивач дізнався про порушення своїх прав.
8. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, представник ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. На обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначив, що в цій справі до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19.07.2022. Проте суди обох інстанцій проігнорували приписи статей 47, 116, 233 КЗпП України, які прямо визначають момент початку перебігу строку звернення саме з дати вручення письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми, та не встановили фактичних обставин щодо наявності чи відсутності такого повідомлення.
9.1. Представник позивача наголосив, що фактично жодного письмового повідомлення позивачу не було вручено, також позивачу не було доведено до відома, що він має невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій, які підлягають обов`язковій грошовій компенсації при звільненні, адже саме ця інформація є юридично значимою подією, з якою закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду. Незважаючи на це, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного та необґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
10. Ухвалою від 17.12.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень частини п`ятнадцятої статті 171 і пункту 7 частини першої статті 240 КАС України щодо підстав для залишення позову без розгляду.
11. Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надійшов.
Сервисы для юристов