ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 240/25110/24
адміністративне провадження № К/990/44616/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Громадської організації «Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 (суддя Романченко Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М.) у справі №240/25110/24 за позовом Громадської організації "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" до Житомирської обласної ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна" про визнання протиправним та скасування рішення.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2024 року Громадська організація "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" (далі - позивач, Громадська організація) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної ради (далі - відповідач, Обласна рада), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна" (далі - третя особа, ТОВ "Мисливська фауна"), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради 20-ї сесії 8-го скликання від 20.06.2024 №765 "Про надання у користування мисливських угідь ТОВ "Мисливська фауна".
На обґрунтування позову позивач зазначив, що оспорюване рішення Обласної ради порушує його права і законні інтереси, оскільки прийнято з порушенням законних підстав, меж, повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Стверджує, що оспорюване рішення про надання у користування земель прийнято всупереч вимог статті 29 Регламенту роботи Житомирської обласної ради, затвердженого рішенням №13 від 24.12.2020 (зі змінами), за відсутності згоди власників цих земель. Зауважує, що Обласна рада рішенням надала у користування третій особі мисливські угіддя на території Барашівської сільської ради, серед яких, 197 земельних ділянок належать на праві приватної власності членам Громадської організації, які не надавали дозволів на користування цими земельними ділянками.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що Житомирська обласна рада прийняла рішення від 20.06.2024 №765 «Про надання у користування мисливських угідь ТОВ "Мисливська фауна".
3. Як зазначено в рішенні, воно прийнято відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про мисливське господарство та полювання», на підставі розглянутого подання Державного агентства лісових ресурсів України від 24.04.2024 №03-11/2248-24, погодження Житомирської обласної державної (військової) адміністрації від 15.04.2024 №2464/2-24/19, клопотання ТОВ "Мисливська фауна" від 29.05.2024 №29/05, враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовище та використання природних ресурсів від 11.06.2024.
4. Пунктом 1 цього рішення визначено надати у користування ТОВ "Мисливська фауна" мисливські угіддя загальною площею 13340,3847 га на території Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області на 49 років, згідно з додатком.
Додатком до оскаржуваного рішення визначено перелік мисливських угідь, що надаються у користування ТОВ "Мисливська фауна" на території Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області.
5. Не погоджуючись з рішенням суб`єкта владних повноважень, вважаючи його протиправним, Громадська організація звернулась до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 30.07.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, у задоволенні позову відмовив.
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. На час прийняття Обласною радою спірного рішення про надання у користування мисливських угідь, вона отримала повний пакет документів разом з погодженнями власників та користувачів земельних ділянок, що відповідає вимогам статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-III (далі - Закон №1478-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
8. Суди також дійшли висновку, що Закон №1478-III не містить вимоги щодо отримання погодження на мисливські угіддя від селищних та сільських рад. Об`єктивні причини та обґрунтовані підстави для відмови у наданні у користування мисливських угідь ТОВ "Мисливська фауна" у відповідача на момент прийняття спірного рішення були відсутні.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ І ВІДЗИВІВ НА НЕЇ
9. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Також скаржник просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені ним у зв`язку з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини першої статті 22 Закону №1478-ІІІ, без урахування висновків, сформульованих Верховним Судом у постановах від 18.02.2025 у справі №910/5857/22, від 12.04.2018 у справі №907/1/17, від 05.02.2020 у справі №911/2191/16, у яких Суд дійшов висновку, що для надання у користування мисливських угідь необхідне погодження усіх без виключення власників та користувачів.
Позивач покликається на неврахування судами положень частини першої статті 22 Закону №1478-ІІІ, яка передбачає, що мисливські угіддя надаються за поданням до центрального органу виконавчої влади, погодженим з обласними державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок, та частини третьої статті 22 Закону №1478-ІІІ щодо встановлення переважного права на отримання мисливських угідь у користування для громадських організацій, членами яких є власники та користувачі земельних ділянок на території відповідних угідь.
11. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди неправильно тлумачили частину першу статті 22 Закону №1478-ІІІ та дійшли помилкового висновку, що для надання мисливських угідь достатньо погодження або від власника, або від користувача земельної ділянки.
12. Позивач доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 22 Закону №1478-ІІІ у системному зв`язку зі статтею 41 Конституції України, статтями 90, 92, 93, 111 Земельного кодексу України та статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, на думку скаржника, призвело до порушення права власності власників земельних ділянок.
13. Одночасно, як на підставу касаційного оскарження, скаржник також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яка передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Сервисы для юристов