Постанова ВАСУ від 23.07.2026 року у справі №560/2581/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Київ

справа № 560/2581/25

провадження № К/990/24139/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Уханенка С. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року (суддя Матущак В. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року (головуючий суддя Курко О. П., судді: Ватаманюк Р. В., Боровицький О. А.)

у справі № 560/2581/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (далі - відповідач 2), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 № 03-25 від 29 січня 2025 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянки Російської Федерації ОСОБА_1

- зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2025 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачці п`ятиденний строк з моменту її отримання для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

3. Залишаючи позовну заяву без руху за цих підстав, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка у порушення вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не зазначила зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

4. На виконання зазначеної вище ухвали, 28 лютого 2025 року до Хмельницького окружного адміністративного суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначила, що Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області - орган, який безпосередньо прийняв та розглядав її заяву про надання їй статусу біженця в Україні та повідомив про прийняття відносно неї оскаржуваного рішення відповідача 1 № 03-25 від 29 січня 2025 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Позивачка вважає за можливе залучити до участі у цій справі відповідача 2 саме як співвідповідача.

5. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 04 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, повернув позивачці.

6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

7. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не виконала вимоги ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року про залишення позовної заяви без руху та не усунула недоліки позовної заяви у той спосіб, який визначено судом, оскільки не зазначила зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що свідчить про порушення частини 5 статті 160 КАС України.

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення та залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року про повернення позовної заяви, погодившись з висновками суду першої інстанції, що позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви.

9. Оцінюючи висновки суду першої інстанції у співставленні з доводами апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачка у позовній заяві та заяві про усунення недоліків позовної заяви не зазначила зміст позовних вимог до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, що свідчить про порушення частини 5 статті 160 КАС України.

10. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що якщо особа вважає, що за позовною заявою окрім відповідача 1 має відповідати ще й його територіальний орган, до такого органу позивачка має сформувати позовні вимоги, оскільки в силу приписів КАС України формулювання змісту позовних вимог покладається саме на особу, яка подає позовну заяву.

11. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачка не була позбавлена можливості сформулювати позовні вимоги до двох відповідачів або подати заяву про виключення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області зі складу відповідачів.

12. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що зазначення відповідачів у справі, а також формулювання змісту позовних вимог до них належать до повноважень особи, яка подає позовну заяву, а не до повноважень суду, оскільки суд не наділений правом визначати зміст позовних вимог (формулювати зміст позовних вимог).

13. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви у цій справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

14. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, скаржниця звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі №560/2581/25, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відкрити провадження у справі.