Постанова ВАСУ від 23.07.2015 року у справі №372/3973/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м.Київ К/800/66754/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області, в якому просив:

- звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені ст.50, 54 Закону №796 для відповідної категорії громадян;

- визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.49, 50, 54 Закону №796, протиправною;

- зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом №796 у редакції діючих Законів №230/96, №231 та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги ст.67 Закону №796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;

- зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених законом №796 у редакції діючих Законів №230/96, №231, та пов'язаними із ним законами, а саме у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; без урахування приписів бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів КМУ, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок ЧАЕС, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;

- зобов'язати відповідача перерахувати у подальшому позивачу, визначені ст.ст.50, 54 закону №796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належній йому пенсії;

- стягнути із відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого ст.256 КАС України на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених ст.ст.50,54 Закону № 796.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виплата пенсій із надбавками позивачу проведена згідно з чинним законодавством України на момент виплати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2; постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячної державної та додаткової пенсій, у розмірах передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача з 06 лютого 2014 року провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій позивачу відповідно до ст.ст.54, 50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % від мінімальної пенсії за віком відповідно, з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; позовні вимоги за період з 01 січня 2005 року по 05 лютого 2014 року включно залишено без розгляду.

В частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із наявності у позивача права на отримання основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановлений ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки в період з 01 січня 2014 року положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування вказаний статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Залишаючи без розгляду позов за період з 01 січня 2005 року по 05 лютого 2014 року, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про пропуск строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що розмір пенсії, передбаченої ст.ст.50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області, є інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію, призначену у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У березні 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області із заявою, в якій просив: надати довідку про розміри щомісячних виплат державної та додаткової пенсії починаючи з 01 січня 2005 року по теперішній час окремо за видами пенсії та за кожен місяць; призначити, нараховувати й в подальшому виплачувати згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ основну державну щомісячну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону №796-ХІІ додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму; провести перерахунок та виплатити заборгованості за попередній період вищевказаних пенсій починаючи з 01 січня 2005 року по час призначення розміру пенсій, згідно ч.4 ст.54 Закону №796-ХІІ основної державної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону №796-ХІІ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'я, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком; згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» провести розрахунок та виплатити компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з порушенням встановлених строків виплати починаючи з 01 січня 2005 року по час повного розрахунку по заборгованості за попередній період; згідно ст.67 Закону №796-ХІІ в подальшому виплачувати пенсію з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.

Управління Пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області листом від 25 березня 2014 року №19/П-09 повідомило позивача, що розмір державної та додаткової пенсії з 01 січня 2012 року встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. Законні підстави для перерахунку їх розміру відсутні.