Постанова ВАСУ від 23.05.2016 року у справі №800/176/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року м. Київ справа № 800/176/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Островича С.Е. Рибченка А.О. Степашка О.І. Юрченко В.П.за участю: cекретаря - Мартиненка Г.В.позивача - ОСОБА_7

представників позивача - ОСОБА_8

представника відповідача - Білополької Н.А.

представника третьої особи - Ліходій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_7доВищої кваліфікаційної комісії суддів Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вища рада юстиціїпровизнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_7.) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою (з урахуванням зміни підстав позову) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі по тексту - відповідач, ВККС України) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Вищої ради юстиції (далі по тексту - третя особа, ВРЮ) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2016 року № 459/дп-16, стягнення витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято ВККС України: поза межами своїх повноважень (за закінченням строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності) та, у зв'язку з цим, не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено, недобросовісно, нерозсудливо та без дотримання принци пу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що погоджується з наявністю процесуального порушення щодо відсутності належного повідомлення скаржника про час розгляду справи, здійсненого ним при прийняті ухвали від 07.11.2014 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_11І від 24.10.2014 року.

У запереченні проти адміністративного позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_7, зазначає, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позову немає, а також вказує, що оскаржуване рішення прийняте у межах трирічного строку, визначеного частиною 4 статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року № 192-VIII, висновок з направленням рекомендації до ВРЮ не є обов'язковий, оскільки носить рекомендаційний, а не обов'язковий характер, позивачем не дотримано вимог закону та його дії порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя та вказують про порушення ОСОБА_7 присяги судді.

04.04.2016 року представником ВРЮ подано письмові пояснення, де зазначено, що членом ВРЮ проводиться перевірка відомостей, викладених в рішенні ВККС України від 18.02.2016 року № 459/дп-16 та матеріалів дисциплінарної справи. На засідання секції Вищої ради юстиції та Вищої ради юстиції зазначені матеріали не виносились.

Представник відповідача та третьої особи, в судовому засіданні заперечували щодо заявлених позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 1711 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і не містять будь-яких обмежень щодо кола осіб, які вправі звернутись до суду з позовом, а також - обмежень щодо змісту, суті та об'єму оскарженого рішення, не конкретизують, які саме рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішенням ВККС України від 18.02.2016 року № 459/дп-16 про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання про звільнення судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7. зачіпаються права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин і таке рішення підлягає оскарженню до адміністративного суду і перегляду по суті його прийняття.

ОСОБА_7 Указом Президента України «Про призначення суддів» від 14.04.2008 року № 346/2008 призначено на посаду судді Шевченківського районного суду м. Львова .

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 16.05.2013 року № 250-VІІ суддю Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7. обрано на посаду судді безстроково.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, ВККС України було встановлено, що 24.10.2014 року ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність прокурора Шевченківського району м. Львова Голоюха В.І. та просив визнати його дії неправомірними та зобов'язати прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України (далі по тексту - КК України) щодо ОСОБА_12 та притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, причетних до розгляду заяви про вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 306 Кримінально-процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до вимог частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.