Постанова ВАСУ від 23.03.2026 року у справі №500/5567/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року

м. Київ

справа № 500/5567/24

адміністративне провадження № К/990/1432/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - І. В. Желєзного,

суддів - Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року (суддя Баб`юк П. М.) і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року (головуючого судді Сеника Р. П., суддів Іщук Л. П., Судової-Хомюк Н. М.) у справі № 500/5567/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій

1. 13 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) до Міністерства закордонних справ України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства закордонних справ України від14 серпня 2024 року №2269-ос «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді консула Консульства України в Порту;

- стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 15 серпня 2024 року по дату фактичного поновлення на посаді;

- стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 500000,00 грн завданої моральної шкоди.

2. Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 вересня 2024 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачці десятиденний строк з моменту її отримання для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- сплати судового збору у встановленому законом розмірі на належний рахунок та подання до суду належних доказів такої сплати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.;

- подання до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 ».

3. Залишаючи позовну заяву без руху за цих підстав, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 » звернулася до суду 13 вересня 2024 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. На виконання зазначеної вище ухвали, 30 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду від позивачки надійшли: клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції № 2754-4637-6561-3559 від 25 вересня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, та заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду від 27 вересня 2024 року.

5. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 » у передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк позивачка вказує на такі поважні причини як: тривалий розлад здоров`я та перебування на лікарняному у відповідний період часу; вплив тяжких змін у життєвих та професійних стосунках позивачки, спричинених необхідністю у терміновому порядку організовувати переїзд із Португальської Республіки до України в ситуації, коли позивачка не могла спланувати та організувати це завчасно (оскільки була відкликана в Україну достроково, за один рік до завершення граничного строку, встановленого частиною першою статті 18 Закону України «Про дипломатичну службу», без наявності при цьому підстав для дострокового відкликання, передбачених статтею 19 цього Закону) та необхідністю піклуватися про сина із порушенням розвитку, який потребує постійної підтримки та опіки.

6. Позивачка також посилалась на те, що накази відповідача від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 » та від14 серпня 2024 року № 2269-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » є складовими одного й того самого триваючого правопорушення з боку відповідача, яке полягає у незаконному та протиправному звільненні позивачки з посади консула Консульства України в Порту в Португальській Республіці.

7. Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 », указані у заяві позивачки від 27 вересня 2024 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства закордонних справ України від 29 квітня 2024 року № 1580-ос «Про відкликання ОСОБА_1 », повернув позивачці у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

8. Повертаючи позовну заяву у зазначеній частині, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено існування реальних перешкод самостійно чи через представника звернутись до суду у встановлений процесуальним законом строк.

9. Так, позивачкою надано до суду першої інстанції медичні декларації від 24 квітня 2024 року та від 03 червня 2024 року з яких слідує, що з 24 квітня 2024 року по 07 травня 2024 року та з 03 червня 2024 року по 27 червня 2024 року була непрацездатною та перебувала на лікарняному.

10. Суд першої інстанції погодився із позивачкою, що у вказаний період остання не мала можливості звернутися до суду.

11. Поряд із цим, суд критично оцінив посилання позивачки на клінічну довідку від 27 червня 2024 року у якій зазначено, що попри деякі покращення стану хворої, станом на зараз симптоматика зберігається, наявні фази стресу, тривоги і безсоння, спостерігається розлад адаптації, оскільки наведені обставини не можна вважати поважними та такими, що перешкоджали б позивачці своєчасному зверненню до суду за захистом свого порушеного права.