ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" січня 2014 р. м. Київ К/800/1308/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В., Голяшкіна О.В. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення надбавки до пенсії та стягнення недоплаченої надбавки та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: стягнути з відповідача 2 950,60 грн. недоплаченої надбавки до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї та 2 000,00 грн. моральної шкоди; зобов'язати відповідача виплачувати позивачу надбавку до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім"ї в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, до закінчення таким членом сім'ї - донькою ОСОБА_5 навчального закладу, але не довше, ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має право на надбавку до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї, однак така надбавка відповідачем нарахована не була, що призвело нанесення позивачу моральної шкоди.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 18 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача стосовно відмови виплати позивачу надбавки до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу цю надбавку, починаючи з 22 вересня 2011 року та нараховувати і виплачувати таку надбавку до закінчення ОСОБА_5 навчального закладу, але не довше, ніж до досягнення нею 23-річного віку; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України № 550 від 16 серпня 2011 року звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту а частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" і з 21 вересня 2011 року виключений зі списків особового складу військової частини А2513, всіх видів забезпечення.
В жовтні 2011 року позивачем подано відповідачу документи для призначення пенсії за вислугу років в порядку і на умовах, визначених частиною першою статті 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тому числі і довідку Київського національного університету ім. Т.Шевченка від 20 жовтня 2011 року № 2088 про те, що донька позивача є курсантом військового інституту.
19 листопада 2011 року позивач отримав повідомлення відповідача про призначення йому з 22 вересня 2011 року пенсії за вислугу років в розмірі 989,52 грн. без врахування надбавки до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонам відсутній спір, оскільки позивач не надав доказів відмови відповідача у нарахуванні спірної надбавки до пенсі.
Скасовуючи рішення суду першої інтонації та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на надбавку до пенсії до моменту досягнення його донькою 23-річного віку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), а саме на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною четвертою статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки -55 років) або є інвалідами; в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками -50 років або якщо вони є інвалідами; г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Часиною шостою статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Зазначені у частині шостій статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи, що мають право на пенсію в разі втрати годувальника, які досягли повноліття, в тому числі і студенти, до непрацездатних членів сім'ї не відносяться, а тому непрацюючому пенсіонеру на них не може нараховуватися передбачена у пункті "а" частини першої статті 16 цього Закону надбавка до пенсії.
Таким чином, суд апеляційної інстанцій помилково дійшов висновку щодо можливості задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати надбавку до досягнення донькою позивача 23-річноо віку.
Разом з тим, у відповідності до наведених норм позивач має право на надбавку до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім"ї в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність до досягнення його донькою 18 річного віку і така надбавка повинна була виплачуватись позивачу з 22 вересня 2011 року, тобто з моменту призначення йому пенсії за вислугу років по 06 червня 2012 року, тобто до моменту досягнення його донькою 18-річного віку.
Суд апеляційної інстанції повно і правильно дослідив обставини справи, але невірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а:
Сервисы для юристов