ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року
м. Київ
справа № 380/25650/24
адміністративне провадження № К/990/13566/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Пилип`як О.П.,
представника відповідача Марциняка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року (судді: Гінда О.М., Матковська З.М., Ніколін В.В.) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, -
у с т а н о в и в :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.09.2024: № 39647/13-01-24-08 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн; № 39649/13-01-24-08 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 438 116,61 грн, в тому числі: 350 493,29 грн за податковим зобов`язанням і 87 623,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 39651/13-01-24-08 в частині встановлення завищення в декларації за травень 2024 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 843 292,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані об`єктивною неможливістю надання документів позивачем під час перевірки через проходження військової служби за мобілізацією з 03.03.2022 по 28.08.2024.
Позивач вказував, що через перебування у лавах Збройних Сил України він був відсутній за податковою адресою, тому не міг вчасно отримати повідомлення про перевірку та запит на документальне підтвердження. При цьому наголошував на недобросовісності податкового органу, який мав актуальні номер телефону та електронну пошту платника, проте не використав ці засоби зв`язку для повідомлення про перевірку.
ФОП ОСОБА_1 стверджував, що нарахування податкового кредиту за придбані активи є правомірним, оскільки податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), і така реєстрація є достатньою підставою для формування податкового кредиту і не потребує додаткового підтвердження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 17.09.2024: № 39647/13-01-24-08, № 39649/13-01-24-08, № 39651/13-01-24-08. Вирішено питання судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не міг отримати лист відповідача від 02.07.2024 № 20087/6/13-01-24-08-05 та надати затребувані документи з огляду на проходження ним військової служби. Зазначив, що висновок ГУ ДПС у Львівській області в акті перевірки про заниження ФОП ОСОБА_1 зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2024 року на загальну суму 1193785,30 грн не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 гривень.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Постановляючи таке рішення апеляційний суд зазначив, що відповідачем дотримано пункти 79.2 статті 79, 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки копія наказу про проведення перевірки та повідомлення надіслані позивачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а конверт із вказаними документами із відміткою поштової служби повернувся на адресу контролюючого органу до початку проведення перевірки із зазначенням причин невручення.
Наголосив, що у зв`язку із ненаданням позивачем до перевірки первинних документів, які б свідчили про здійснення господарської діяльності платника, наявність залишків ТМЦ, в т.ч. використання рухомого та нерухомого майна у підприємницькій діяльності, факт використання транспортного засобу, не засвідчено і місцезнаходження хопер-вагонів, транспортного засобу та документів, які б підтверджували показники податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, наявні підстави вважати, що такі господарські операції (ТМЦ/послуги) відсутні як матеріальні цінності на залишку, а тому вважаються такими, що не використані в господарській діяльності платника.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Не погоджуючись із такими рішеннями суду апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на застосування судом апеляційної інстанції положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України без урахування висновку, викладеного Верховним Судом у справах № 360/4169/21 (постанова від 11.07.2024) та № 560/7669/21 (постанова від 24.01.2024), згідно з якими для нарахування податкових зобов`язань за цим пунктом необхідно встановити реальний факт негосподарського використання активів.
Позивач вказує на порушення апеляційним судом статей 72- 74 КАС України через неврахування доказів (податкових накладних), які підтверджують використання вагонів в орендних операціях.
Скаржник зазначає, що податковий орган мав повний доступ до ЄРПН, де містилася інформація про щомісячне декларування доходів від оренди вагонів протягом 2022- 2024 років, а також дані про повернення авансу за автомобіль ще до початку перевірки.
Сервисы для юристов