ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 460/17264/23
адміністративне провадження № К/990/40698/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/17264/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_2 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року (суддя - Поліщук О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (головуючий суддя - Пліш М.А., судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військової частини НОМЕР_2 (далі - В/ч НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у ненарахуванні та невиплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 29.03. по 20.06.2023;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03. по 20.06.2023 у сумі 134 421,84 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що наказом від 29.03.2023 його звільнено з військової служби у запас, однак остаточний розрахунок проведено з порушенням установлених строків: грошове забезпечення виплачено 07.04.2023 та 20.06.2023. Посилаючись на статті 116- 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), позивач вважає, що за наявності затримки виплати належних сум з вини відповідача він має право на отримання середнього грошового забезпечення за весь час затримки (компенсації), а саме за період з 29.03.2023 по 20.06.2023, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Відповідно до наказу командира В/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.03.2023 № 88 позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з наявністю сімейних обставин.
Наказом командира В/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 111 внесено зміни до наказу від 29.03.2023 № 88, якими визначено виплату позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн за період з 05.03.2023 по 08.03.2023 та у розмірі 30 000 грн за періоди з 01.03.2023 по 04.03.2023 і з 14.03.2023 по 28.03.2023.
З матеріалів справи вбачається, що виплата грошового забезпечення позивачу здійснена 07.04.2023 у сумі 76 433,70 грн, а виплата додаткової винагороди - 19.06.2023 у сумі 30 820,98 грн, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями та випискою з рахунку.
Посилаючись на несвоєчасне проведення остаточного розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 30.03.2023 (наступного дня після звільнення) по 20.06.2023.
Стягнуто із В/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.03.2023 по 20.06.2023 в розмірі 33750,45 грн (без утримання обов`язкових платежів та зборів).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції установив, що період з 30.03.2023 (наступний день після звільнення) по 20.06.2023 (дата фактичного розрахунку) охоплює 83 календарні дні. Отже, середній заробіток за час затримки виплати позивачеві при звільненні зі служби грошового забезпечення, становить 92 641,28 (з розрахунку: 1116,16 грн х 83 календарні дні).
Поряд із цим зазначив, що питання відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні військовослужбовця не врегульоване спеціальним законодавством, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню статті 116- 117 КЗпП України; при цьому розмір відшкодування визначається за правилами Порядку № 100, а також з урахуванням підходу Великої Палати Верховного Суду щодо можливості зменшення суми відшкодування з огляду на принципи справедливості та співмірності.
Сервисы для юристов