ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 640/5585/20
адміністративне провадження № К/990/40218/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року (суддя Білоноженко М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (колегія у складі суддів: Вівдиченко Т.Р., Аліменка В.О., Ключковича В.Ю.) у справі за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеком Трейд» про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Позивач Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Ізмаїльська філія ДП «Адміністрація морських портів України») звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі також - Колегія) від 12 лютого 2020 року №2706-р/пк-пз.
Доводи позивача зводилися до того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та неправомірним з огляду на неправильне вирішення скарги третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеком Трейд» (далі - ТОВ «Телеком Трейд») по суті, з недотриманням положень тендерної документації замовника та чинного законодавства України. Стверджував, що замовник залишає за собою право не відхиляти тендерні пропозиції у разі виявлення формальних, несуттєвих помилок.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 02 лютого 2024 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2024 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення Постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12 лютого 2020 року №2706-р/пк-пз.
Суд першої інстанції керувався тим, що виявлені відповідачем порушення, які зводилися до незазначення в листі-гарантії двох нормативно-правових актів, які переможець закупівель зобов`язується додержуватись під час виконання договірних зобов`язань, є несуттєвою помилкою, яка не нівелює технічний потенціал та конкурентоздатність учасника і не впливає на зміст тендерної пропозиції. Суд також указав на порушення відповідачем вимог абзацу 1 статті 16 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), оскільки Колегія не надала оцінки поясненням позивача щодо скарги третьої особи - ТОВ «Телеком Трейд» та не обґрунтувала причини залишення їх поза увагою.
У підсумку суд констатував, що відповідач ухвалив оспорюване рішення з порушенням вимог пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки врахував лише інтереси скаржника, не дотримався необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, не врахував негативних наслідків для позивача та грубо порушив його права і законні інтереси.
Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками суду першої інстанції, додавши, що попри незазначення двох нормативно-правових актів в згаданому листі-гарантії, Мале приватне багатопрофільне підприємство «Телерадіокомпанія ВЕЛСАТ» засвідчило, що воно гарантує дотримання в своїй діяльності норм чинного законодавства України, тобто, всіх норм чинного законодавства України, незалежно від того, який перелік нормативно-правових актів наведений в такому листі-гарантії. Підтвердженням цього є використання в листі-гарантії конструкції «в тому числі», що вказує на те, що такий перелік наведених нормативно-правових актів не є виключним.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Антимонопольний комітет України просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами касаційного оскарження заявник указав пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктами 1, 2 частини другої, пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України.
Свої доводи у межах цих підстав касаційного оскарження скаржник мотивував тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 25 Закону №922-VIII (в редакції, що діяла на час оголошення процедури закупівлі) щодо передбаченого цією нормою обов`язку завантаження документів, що вимагаються замовником саме у тендерній документації у складі тендерної пропозиції, та неможливості ігнорування вимог тендерної документації.
За позицією відповідача, відсутність у гарантійному листі переможця підтвердження того, що він дотримується у своїй діяльності норм чинного законодавства України, зокрема, й тих двох актів, які, попри вимогу у тендерній документації він в цьому листі-гарантії не вказав, не може вважатися формальною (несуттєвою) помилкою. Таким чином, суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини справи та наявні докази, залишили поза увагою умови тендерної документації, внаслідок чого неправильно застосували положення статей 25, 28 та 30 Закону №922-VIII.
Порушення норм процесуального права скаржник мотивував тим, що суд першої інстанції не дослідив зібраних у справі доказів, не розглянув заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та клопотання про залучення третіх осіб.
Скаржник акцентував увагу на тому, що предметом розгляду Постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель була тендерна пропозиція Малого приватного багатопрофільного підприємства «Телерадіокомпанія ВЕЛСАТ». Оскаржуваним у справі рішенням позивача як замовника зобов`язано скасувати рішення про визначення цього учасника переможцем процедури закупівлі. Отже, рішення суду в цій справі безпосередньо впливає на права та інтереси цієї особи, однак суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального Закону, не залучив його до участі в цій справі.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року в цій справі.
Позивач вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування частини першої статті 25 Закону №922-VIII, стверджує, що такий висновок суд касаційної інстанції вже неодноразово викладав у своїх судових рішеннях. Як приклад, наводить постанови Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/16027/17, від 27 серпня 2019 року у справі №826/10555/18, від 11 лютого 2020 року в справі №826/13324/17, від 31 березня 2020 року в справі №826/14940/18, від 15 квітня 2020 року у справі №640/18545/18, від 14 квітня 2020 року в справі №826/10073/18. Зауважив також на тому, що в касаційній скарзі не наведено аргументів про те, який саме висновок з питання застосування названої правової норми має бути викладений у цій справі та який одночасно відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Щодо наведених у касаційній скарзі посилань на незалучення до участі в справі Малого приватного багатопрофільного підприємства «Телерадіокомпанія ВЕЛСАТ», позивач вважає слушними висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскільки оскаржуваним рішенням Колегії від 12 лютого 2020 року №2706-р/пк-пз покладено обов`язки безпосередньо на позивача, вплив такого рішення відповідача на права, свободи та інтереси Малого приватного багатопрофільного підприємства «Телерадіокомпанія ВЕЛСАТ» є опосередкованим. Отже, немає підстав вважати, що суд у порушення норм КАС України ухвалив рішення про права, свободи та інтереси особи, яку не було залучено до участі в справі.
Сервисы для юристов