ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 640/17475/22
адміністративне провадження № К/990/17798/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року (суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» до Антимонопольного комітету України, третя особа: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Приватне акціонерне товариство «Миколаївський експертно-технічний центр» (далі - ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр») звернулось до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі також - Колегія) від 06 вересня 2022 року №5717-р/пк-пз;
- зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу позивача від 16 серпня 2022 року та прийняти нове рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Доводи позивача зводилися до того, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно відмовив у задоволенні скарги на дії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») щодо скасування відкритих торгів на спірну закупівлю, оскільки ті підстави, з яких було відмінено тендер, були надуманими й ґрунтувалися на самому лише небажанні визначати переможцем позивача, а посилання на втрату потреби закупівлі спірних послуг були необґрунтованими та недостовірними, позаяк не мали в основі переконливих доказів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2023 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2024 року, позов задовольнив:
- визнав протиправним та скасував рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06 вересня 2022 року №5717-р/пк-пз;
- зобов`язав Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» від 16 серпня 2022 року №UA-2022-06-17-000263-а.b2, з урахуванням висновків суду.
Суд першої інстанції керувався тим, що кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, у разі його відміни або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене відповідними документами, оскільки учасники в силу статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) мають право його оскаржити. За обставинами справи, позивач повідомляв про порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі та просив зобов`язати замовника скасувати рішення про відміну закупівлі, однак відповідна Колегія оспорюваним рішенням відмовила у задоволенні цієї скарги. Суд зазначив, що Закон №922-VIII розрізняє поняття «відміна тендеру» (частина перша статті 32 Закону №922-VIII) та «визнання тендеру таким, що не відбувся» (частина п`ята статті 32 Закону №922-VIII). У цій справі замовник відмінив процедуру відкритих торгів на підставі частини першої статті 32 Закону №922-VIII у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Проаналізувавши обставини, якими було мотивовано відміну торгів (значне скорочення фінансування, неможливість проведення технічного обстеження вантажопідіймальних механізмів (далі - ВПМ) у філіях АТ «Миколаївобленерго» у зв`язку з окупацією, обстрілами та пошкодження ВПМ унаслідок бойових дій), суд першої інстанції дійшов висновку, що вони підпадали під визначення підстав, з якими частина п`ята статті 32 Закону №922-VIII пов`язує право замовника визнати тендер таким, що не відбувся. Водночас суд вважав, що у справі не доведено відсутність подальшої потреби в закупівлі як підставу відміни торгів, з огляду на ненадання доказів, які б указували на те, що така потреба відпала, не внесення замовником змін до річного плану закупівель на 2022 рік, ненадання як суду, так і відповідачеві під час розгляду скарги позивача, доказів щодо оприлюднення таких змін замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження відповідних змін до річного плану, як це передбачено частиною першою статті 4 Закону №922-VIII, а також ту обставину, що після відміни торгів, замовник оголосив аналогічну закупівлю і уклав за її результатами відповідний договір. Із цих міркувань суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення.
Суд також зазначив, що оцінка обґрунтованості та доведеності підстав для відміни тендеру, передбачених частиною першою статті 32 Закону №922-VIII, належить до повноважень відповідача, тому вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» 16.08.2022 №UA-2022-06-17-000263-а.b2, з урахуванням висновків суду, також підлягають задоволенню як похідні, що не призводить до втручання у дискреційні повноваження відповідача та відповідає меті поновлення порушеного права позивача.
Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками місцевого адміністративного суду.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Антимонопольний комітет України просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами касаційного оскарження заявник указав пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктами 1, 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Свої доводи у межах цих підстав касаційного оскарження скаржник мотивував тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 32 Закону №922-VIII.
За позицією скаржника, пославшись на розміщення замовником 30 грудня 2022 року оголошення про проведення закупівлі за №UА-2022-12-30-004695-а як свідчення того, що насправді потреба в закупівлі у замовника не відпала, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що йшлося про закупівлю таких послуг на 2023 рік, тобто іншого річного плану, та з іншими обсягами. В цьому контексті суди неправильно застосували положення частини першої статті 4 Закону №922-VIII, за якою планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт, послуг; заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель; річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Щодо неправильного застосування частини першої статті 32 Закону №922-VIII, скаржник вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином документи, надані замовником, та не встановили наявності у замовника на момент прийняття рішення про відміну процедури закупівлі потреби у закупівлі визначених послуг з технічного огляду ВПМ у кількості, що була визначена замовником на момент оголошення процедури закупівлі, та у зв`язку з обставинами, що відбулися, та не залежали від замовника.
Посилання на пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС України обґрунтовано в касаційній скарзі тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів, зокрема, документів, які замовник надав на розгляд Колегії з метою підтвердження відсутності потреби у закупівлі та підтверджували обставини заподіяння замовникові збитків і пошкодження майна, а також тим, що справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, хоч вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Сервисы для юристов