ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа №460/8251/25
касаційне провадження № К/990/44460/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьмич С.М.; судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.)
у справі № 460/8251/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,
УСТАНОВИВ:
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2018 року № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712, від 01 вересня 2022 року № 0950287/2410-1712, № 0950288/2410-1712, № 0950289/2410-1712, № 0950290/2410-1712, № 0950291/2410-1712, № 0950293/2410-1712 та податкову вимогу від 26 вересня 2019 року № 3535-53.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними, оскільки контролюючий орган безпідставно визначив їй податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості, якими вона у відповідні податкові періоди фактично не могла володіти, користуватися та розпоряджатися. На підтвердження таких доводів позивачка посилалася, зокрема, на обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 570/4592/18 та № 460/8336/23. За твердженням позивачки, у справі № 570/4592/18 було вирішено питання про витребування належного їй нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а у справі № 460/8336/23 суд апеляційної інстанції відмовив контролюючому органу у стягненні податкового боргу, сформованого, зокрема, на підставі податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у цій справі.
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 травня 2025 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 460/8251/25 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712 з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у грудні 2018 року вже зверталася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 460/3245/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень було відмовлено.
З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що спір щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року вже вирішено судом, відповідне судове рішення набрало законної сили, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження в цій частині позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/8251/25 скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України необхідним є встановлення тотожності сторін, предмета і підстав позову. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли вони повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовано звернення до суду.
Апеляційний суд установив, що підставою позову у справі № 460/8251/25 позивачка визначила обставини, встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 460/8336/23, якою контролюючому органу було відмовлено у стягненні податкового боргу з податку на нерухоме майно, сформованого, зокрема, на підставі податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року.
За висновком апеляційного суду, такі обставини не могли бути підставами позову у справі № 460/3245/18, оскільки на час ухвалення рішення у цій справі не існувало постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/8336/23. Апеляційний суд також зазначив, що обставини, встановлені у справі № 460/8336/23, можуть мати значення для застосування частини четвертої статті 78 КАС України, однак не є підставою для відмови у відкритті провадження.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та залишити в силі ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував пункт 2 частини першої статті 170 КАС України та частину четверту статті 78 КАС України, а також не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права.
Відповідач наполягає, що у справі № 460/3245/18 уже було вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712. Рішення у зазначеній справі набрало законної сили, а тому, на переконання відповідача, повторне звернення до суду з вимогами про скасування тих самих податкових повідомлень-рішень є недопустимим. ГУ ДПС у Рівненській області також зазначає, що є правонаступником Головного управління ДФС у Рівненській області, яке було відповідачем у справі № 460/3245/18, а тому склад сторін у цих спорах є тотожним. Окремо контролюючий орган звертає увагу на те, що преюдиційне значення відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України мають лише обставини, встановлені судовим рішенням, а не правова оцінка таких обставин, надана іншим судом. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції фактично надав постанові у справі № 460/8336/23 значення підстави для повторного перегляду правомірності податкових повідомлень-рішень, які вже були предметом судового розгляду у справі № 460/3245/18.
Сервисы для юристов