ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа №120/7636/25
адміністративне провадження №К/990/39917/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/7636/25
за заявою ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, постановлену в складі головуючого судді Заброцької Л.О., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Боровицького О.А., суддів: Ватаманюка Р.В., Курка О.П.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) у червні 2025 року подав до Вінницького окружного адміністративного суду разом із позовом (про визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА, відповідач) від 16 травня 2025 року №V-005/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18 жовтня 2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці) заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
2. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на очевидну протиправність рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025, оскільки воно прийнято з порушенням Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), а також на реальну загрозу заподіяння шкоди його правам, свободам та законним інтересам, що невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
ОСОБА_1 зазначав, що процедура оскарження вказаного рішення може зайняти більше часу (включно з часом для набрання рішенням суду законної сили), ніж строк зупинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю, який може фактично сплинути ще до набрання рішенням суду законної сили. Таким чином, без вжиття заходу забезпечення позову позивач не отримає ефективного захисту своїх прав (у випадку ухвалення судового рішення на його користь), оскільки станом на момент прийняття рішення суду чи набрання ним законної сили рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку буде вже виконаним.
Позивач також указував, що дія оскаржуваного рішення має наслідком позбавлення його, як адвоката, можливості здійснювати професійну діяльність, що спричинить втрату єдиного джерела доходу та позбавить адвоката можливості належно виконувати укладені договори про надання правової допомоги, що порушує права та законні інтереси його клієнтів.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 05 червня 2025 року задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Забезпечив адміністративний позов ОСОБА_1 до ВКДКА про визнання протиправним і скасування рішення шляхом зупинення дії рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18 жовтня 2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу ВКДКА залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.
5. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що наслідком не вжитих судом заходів забезпечення позову є можливі порушення трудових, майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, у той час як метою забезпечення позову є уникнення можливих порушень в майбутньому, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь- яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів позивача до ухвалення рішення суду в справі. Тому, з метою тимчасового зупинення настання негативних наслідків для позивача до перевірки правомірності вчинених відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відповідних дій та прийнятого рішення, що є предметом оскарження, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18 жовтня 2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Суд також констатував, що хоча наслідки ухвалення рішення по суті та наслідки вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта є певною мірою схожими і полягають у нерозповсюдженні дії та наслідків оскаржуваного рішення на позивача, вони не є тотожними, і саме по собі вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення у жодному разі не призводять до вирішення спору по суті, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений положеннями чинного процесуального законодавства. В ухвалі про забезпечення позову не констатується та не встановлюється факт протиправності оскаржуваного рішення, і, головне, дія заходів забезпечення позову обмежена у часі та жодним чином не є остаточною. Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується за наявності об`єктивних обставин, котрі дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їхнє застосування. При цьому відповідний процесуальний документ лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для заявника, до перевірки правомірності вчинених відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відповідних дій, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Суд зауважив, що ненадання тимчасового захисту може призвести до настання негативних наслідків для позивача, які будуть незворотними та фактично нівелюють саму суть звернення до суду з цим позовом у випадку прийняття рішення на користь позивача. Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову і наявність законодавчо передбачених підстав, закріплених у пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та фактичних обставин для її задоволення. Водночас суд зазначив, що, застосовуючи заходи забезпечення позову, ним не розглядається питання правомірності рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025, і посилання заявника на очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, як на підставу для забезпечення позову, є необґрунтованим.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ВКДКА подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, не врахували висновків щодо застосування статей 150, 151 КАС України, викладених Верховним Судом у численних постановах, зокрема, від 21 листопада 2018 року в справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року в справі №826/10936/18, від 30 вересня 2019 року в справі №420/5553/18, від 29 січня 2020 року в справі №640/9167/19, від 14 травня 2020 року в справі №826/16269/17, від 24 травня 2023 року в справі №640/10883/22, від 03 серпня 2023 року в справі №600/2304/22-а, від 14 травня 2025 року в справі №260/5758/24, від 20 травня 2025 року в справі №460/27546/23, а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18, від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17.
Скаржник, серед іншого, зазначив, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення ВКДКА від 16 травня 2025 року №V-005/2025, фактично вирішив наперед позовні вимоги про визнання протиправним і скасування цього рішення. Зупиняючи дію рішення дисциплінарного органу, суди попередніх інстанцій посприяли уникненню позивачем відбування накладеного на нього дисциплінарного стягнення, яке є співмірним із вчиненим ним дисциплінарним проступком - систематичним порушенням Правил адвокатської етики та рішень органів адвокатського самоврядування.
Ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, на переконання скаржника, є необґрунтованими, незаконними та такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення питання про вжиття заходу забезпечення позову. До того ж, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять спростувань доводів ВКДКА щодо необхідності врахування судової практики суду касаційної інстанції з питання забезпечення позову в рамках оскарження дисциплінарного стягнення.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Уханенка С.А. ухвалою від 20 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суди попередніх інстанцій, на переконання позивача, правомірно застосували захід забезпечення позову.
Сервисы для юристов