ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 120/2941/25
касаційне провадження № К/990/9436/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сушко О.О.; судді: Мацький Є.М., Залімський І.Г.)
у справі № 120/2941/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У С Т А Н О В И В:
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2024 року № 0205632405, № 0205602405, № 020569240.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
11 квітня 2025 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Вінницькій області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Також разом із відзивом до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Аргументуючи заявлену позицію щодо недотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, сторона відповідача наголосила, що рішення контролюючого органу надсилались на податкову адресу позивача рекомендованими листами із повідомленнями про вручення 01 березня 2024 року та 18 квітня 2024 року, проте такі залишились не врученими за причин, незалежних від ГУ ДПС у Вінницькій області. Відповідач наголошував на обов`язку платника повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси та просив суд урахувати правові висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, позовну заяву залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено визначений законом строк на оскарження податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які вказують на поважність причин такого пропуску.
22 квітня 2025 року позивач подала до суду заяву, на виконання вимог зазначеної ухвали, в якій наголосила, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вона дізналась 25 листопада 2024 року після отримання повідомлення в застосунку «ДІЯ».
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені позивачем у заяві від 22 квітня 2025 року, визнано неповажними. Відмовлено останній у поновленні строку звернення до суду. Клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач звернулася із апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду, в якій просила скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року, залишити в силі ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції здійснено оцінку доказів без дотримання вимог статті 90 КАС України, неправильно застосовано норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права. На переконання скаржника, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що строк звернення позивача до суду з цим позовом не є пропущеним. Водночас такі висновки не є об`єктивними, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а також рішення ухвалено без урахування правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 16 березня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Вінницької області.
Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Сервисы для юристов