ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 808/3597/17
касаційне провадження № К/9901/54957/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2017 (суддя Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 17.11.2017 №0007434706.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з TOB «Дніпротехмет», TOB «Верагруп», TOB «Вертекс Торг», TOB «Укрспеціндустрія-Метал». Зауважує, що господарські операції із зазначеними контрагентами фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань Товариства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, що є підставою для його скасування.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018, позов задовольнив в повному обсязі: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0007434706.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеними вище контрагентами позивача, оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі. Стверджує про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами з підстав відсутності належних первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій, наявності недоліків у первинних документах, наявності негативної інформації відносно контрагентів позивача, відсутності інформації щодо походження придбаного позивачем товару, відсутності у контрагентів позивача належної кількості трудових ресурсів, основних засобів та матеріальних активів.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.08.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.02.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом в період з 23.10.2017 по 09.11.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за серпень 2017 року, яке становить більше 100 тисяч гривень, за результатами якої складено акт від 09.11.2017 №107/28-10-47-06/0186536 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за серпень 2017 року (р.19) на суму 293936,00 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2017 року (р.20.2.1) на суму 293936,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0007434706, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2017 року на суму 293936,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 146968,00 грн.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки відповідача про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з TOB «Дніпротехмет», TOB «Верагруп», TOB «Вертекс Торг», TOB «Укрспеціндустрія-Метал», які, на думку контролюючого органу, не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов з підстав неможливості встановлення джерела походження товару, його законного введення в обіг та/або задекларованого виробництва, наявності недоліків у первинних документах, відсутності деяких первинних документів.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Сервисы для юристов