Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2015 р. м. Київ К/9991/31137/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

секретар судового засідання Лопушенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, господарського суду Чернігівської області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Державної судової адміністрації України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що Указом Президента України від 25 грудня 2004 року №1540/2004 призначений на посаду судді господарського суду Чернігівської області строком на п'ять років. Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 затверджені схеми посадових окладів керівників і суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6 у співвідношенні до мінімальної заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865» від 31 грудня 2005 року №1310 постанову № 865 доповнено пунктом 4-1, згідно з яким мінімальна заробітна плата для обчислення посадових окладів суддів встановлена у розмірі 332 грн і при її підвищенні у подальшому перерахунок заробітної плати не провадиться. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року, та постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 визнано протиправним і скасовано. Проте відповідачі продовжують незаконно нараховувати посадовий оклад, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 332 грн, а не з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавчими актами України.

Просив з урахуванням уточнення позовних вимог визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення виплати заробітної плати в установлених розмірах з січня 2006 року по січень 2010 року; стягнути з Державної судової адміністрації України та господарського суду Чернігівської області на користь позивача суму 61517,61 грн, що є різницею між фактично нарахованим і виплаченим розміром посадового окладу та розміром посадового окладу, який підлягає нарахуванню та виплаті відповідно до чинного законодавства; зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України, за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів»; відшкодувати з Державного бюджету України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в розмірі 825,60 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України було задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року скасовано та винесено нову. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з 3 грудня 2007 року по 31 січня 2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1 та Державної судової адміністрації України, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді судді господарського суду Чернігівської області з 2004 року. Заробітна плата позивача з 1 січня 2006 року обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 3 вересня 2005 року №865, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року, визнано протиправним та скасовано, зокрема, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865.

Враховуючи викладене, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову повністю та ухвалив нове судове рішення про задоволення позовних вимог частково, а саме за період з 3 грудня 2007 року по 31 січня 2010 року.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 3 вересня 2005 року №865, яка набрала чинності з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 доповнено пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 залишено без змін.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865» від 31 грудня 2005 року № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865.