Постанова ВАСУ від 20.08.2026 року у справі №480/4814/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 480/4814/25

адміністративне провадження № К/990/6363/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 76 154,61 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4056,42 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року у загальній сумі 346 959,12 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби відповідач не здійснював належного нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення. На думку позивача, у період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач повинен був здійснювати індексацію його грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, а за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року - нараховувати та виплачувати індексацію-різницю відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 Порядку № 1078. Таким чином, позивач вважав, що за кожен із зазначених періодів відповідач неправильно визначав розмір належної йому індексації грошового забезпечення, унаслідок чого така індексація була виплачена не в повному обсязі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 76154,61 грн. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4056,42 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року у загальній сумі 346 959,12 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Дослідивши наданий представником позивача розрахунок, а також врахувавши коефіцієнт індексації та прожитковий мінімум, суд дійшов висновку, що за цей період позивач має право на виплату індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року у розмірі 76 154,61 грн. З огляду на це суд першої інстанції зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за зазначений період у визначеному судом розмірі.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року протиправно не нарахував та не виплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Здійснивши розрахунок, суд дійшов висновку, що за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року позивач має право на виплату індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у фіксованому розмірі 4056,42 грн, що в загальній сумі становить 346 959,12 грн.

Водночас суд першої інстанції передчасними вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за вказані періоди з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44), оскільки нарахування та виплату індексації за вказані періоди на виконання рішенням суду в повному обсязі відповідачем ще не здійснено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено постанову, якою позов. задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 16 квітня 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 16 квітня 2025 року, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця. Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що для ефективного захисту порушеного права позивача належним способом захисту є зобов`язання відповідача самостійно здійснити нарахування та виплату індексації за спірний період із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням раніше виплачених сум, без визначення судом її остаточного розміру.

Аналогічним чином суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці починаючи з 01 березня 2018 року у фіксованому розмірі 4056,42 грн відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою належного та ефективного захисту порушеного права необхідно зобов`язати відповідача здійснити відповідне нарахування та виплату за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 16 квітня 2025 року, відповідно до абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обираючи такий спосіб захисту, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначення загальної суми розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його остаточний розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вимог у частині визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, зокрема щодо зобов`язання відповідача виплатити індексацію за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця у сумі 76 154,61 грн, а також щодо виплати індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 16 квітня 2025 року у розмірі 4 056,42 грн щомісяця, що загалом становить 346 959,12 грн.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко О.В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.