Постанова ВАСУ від 20.08.2026 року у справі №420/4049/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 420/4049/24

адміністративне провадження № К/990/14072/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року (суддя: Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, з березня 2023 року по листопад 2023 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, з березня 2023 року по листопад 2023 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що в період проходження військової служби з березня 2023 року по листопад 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (відрядженні) та на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Разом з цим, незважаючи на виконання зазначених завдань, відповідач не виплатив йому збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168) у розмірі 100 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із положень Постанови №168, тоді як суд апеляційної інстанції, крім її положень, застосував також окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.

З огляду на зазначені нормативні акти, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що виплата додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн лише військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території бойових дій.

Разом з цим позивач під час розгляду справи не конкретизував, які саме бойові (спеціальні) завдання він виконував в спірний період з березня по листопад 2023 року.

Водночас із наданих відповідачем витягів з журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону суд першої інстанції встановив, що позивач проходив військову службу та виконував бойові (спеціальні) завдання у місті Херсоні та на рубежі вздовж лінії населених пунктів Лупареве - Херсон, розташованих на правому березі річки Дніпро, на межі Херсонської та Миколаївської областей.

Як установив суд, виконувані позивачем завдання полягали у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в межах НОМЕР_1 прикордонного загону. Зокрема, вони включали несення служби на фільтраційних постах, встановлення осіб, причетних до диверсійно-розвідувальних груп противника, проведення антидронових заходів, аналіз та накопичення відомостей щодо противника, обслуговування технічних засобів та майна головного оперативно-розшукового відділу, проведення заходів з повітряної розвідки, висвітлення обстановки щодо місць зосередження сил та засобів противника, передача інформації для нанесення вогневого ураження, підтримання літальних апаратів у справному стану та використання їх за призначенням, взаємодія з підрозділами Збройних Сил України, відпрацювання звітних документів; виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп та незаконних збройних формувань тощо.

Разом із тим відповідач зазначив, що відповідно до бойового розпорядження для НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України підрозділ виконував завдання зі спостереження за надводною обстановкою та протидії ймовірному висадженню десанту противника на правобережжі річки Дніпро. За твердження відповідача, такі завдання мали оборонний характер та виконувалися поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Крім того, суди встановили, що у період з 1 березня по 30 листопада 2023 року територія правобережної частини Херсонської області, зокрема місто Херсон, які входили до зони відповідальності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 2 лютого 2023 року №26, від 14 лютого 2023 року №35, від 01 березня 2023 року №52, від 17 березня 2023 року №67, від 17 березня 2023 року №68, від 01 квітня 2023 року №89, від 01 травня 2023 року №111, від 01 червня 2023 року №147, від 01 липня 2023 року №183, від 01 серпня 2023 року №210, від 01 вересня 2023 року №247, від 01 жовтня 2023 року №273, від 01 листопада 2023 року №301 та від 01 грудня 2023 року №341 не належала до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Виходячи з цього суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн за період з березня по листопад 2023 року, у зв`язку з чим відмовили у задоволенні позовних вимог.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати згадані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).