ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2016 року м.Київ справа №П/800/182/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Леонтович К.Г.,
Мороз В.Ф.,
Чалий С.Я.,
секретар судового засідання - Ярош Д.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,
представника відповідача - Нарольської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення від 17 березня 2016 року «Про внесення подання Президентові України про звільнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 з посади у зв'язку з порушенням присяги судді».
В обґрунтування своїх вимог зазначає про невідповідність дійсним обставинам покладеного відповідачем в обґрунтування оскаржуваного рішення висновку тимчасової спеціальної комісії щодо неповного і необ'єктивного розгляду нею клопотання органу досудового розслідування про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів про адміністративні правопорушення відносно учасників масових акцій протесту за ст.122-2 КУпАП, який не містить передбачених ч.2 ст.97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстав для внесення подання про звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням присяги. Вказує, що у ТСК були відсутні підстави для розгляду заяви заступника генерального прокурора України ОСОБА_8 та прийняття рішення у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Зазначає про неврахування ВРЮ важливих для прийняття рішення у дисциплінарній справі обставин, а саме відсутності негативних наслідків для осіб, щодо яких приймались рішення, позитивної характеристики з місця роботи, високої якості роботи. Також вказує, що Вища рада юстиції не наділена повноваженнями з перевірки правильності оцінки судом доказів у справі, законності та обґрунтованості судового рішення, що є предметом перегляду лише в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції. Перевірка такого рішення будь-яким суб'єктом владних повноважень в іншому порядку законодавством не передбачена, а тому є такою, що здійснена з порушенням приписів ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки визначальним у незалежності судді під час здійснення правосуддя є принцип, за яким суддя не може нести відповідальність за ухвалене ним судове рішення.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, у яких також зазначено про невідповідність фактичним обставинам висновків відповідача про порушення позивачем присяги судді, в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме дії суддею вчиненні з порушенням присяги і яка конкретно норма закону застосована при притягненні до відповідальності, відсутнє викладення та обґрунтування заперечень представника щодо висновку ТСК, не наведено підстав відхилення цих заперечень. Вказує, що висновки ТСК і відповідача ґрунтуються виключно на порушенні норм процесуального права, які на їх думку були допущені при здійсненні правосуддя, інших фактів, які б свідчили про порушення позивачем присяги судді, встановлено не було, тому передбачені законом підстави для внесення подання про звільнення за порушення присяги відсутні. Фактів умисного порушення позивачем норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків не встановлено. Зазначає, що перевірка проведена за зверненням осіб, які участі в розгляді клопотань про обрання міри запобіжного заходу та матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності не брали, а самими підозрюваними та іншими особами, прав, свобод та законних інтересів яких стосувались прийняті позивачем судові рішення, заяви про проведення перевірки не подавались. Вказує також про сплив строку притягнення дисциплінарної відповідальності та неналежне її повідомлення про розгляд дисциплінарної справи.
Відповідач - Вища рада юстиції просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У поданих запереченнях зазначає про належне повідомлення позивача про розгляд дисциплінарної справи та обґрунтованість прийнятого рішення, у якому викладені обставин, що стали підставою для проведення перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності. З посиланням на положення ст.2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» зазначає, що ТСК не допущено порушень порядку проведення спеціальної перевірки на підставі заяви заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 Щодо строків притягнення до відповідальності зазначив, що застосуванню підлягає ч.4 ст.96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якої строк застосування дисциплінарного стягнення до судді ОСОБА_4 у виді звільнення за порушення присяги не закінчився. Вказує, що радою не здійснювався перегляд судових рішень та їх оцінка на предмет правомірності, а надана оцінка дій судді при розгляді справи щодо дотримання присяги, зокрема, вимог щодо своєчасного, справедливого та безстороннього, неупередженого, незалежного розгляду і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим і підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечує, зазначаючи про законність оскаржуваного рішення Вищої ради юстиції, просить в позові відмовити.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 квітня 2016 року до 20 травня 2016 року.
Заслухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 призначена строком на п'ять років на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду, Указом Президента України від 23 травня 2013 року №301/2013 переведена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п'ятирічного строку.
03 грудня 2013 року автоматизованою системою документообігу суду ОСОБА_4, як слідчому судді, передано справу №761/32356/13-к за клопотанням старшого слідчого СУ ГУ МВС України в місті Києві Козлова Р.О., погоджене старшим прокурором відділу прокуратури м.Києва Поповим А.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 в межах кримінального провадження від 01 грудня 2013 року №12013110000001244.
04 грудня 2013 року суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 клопотання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в місті Києві Козлова Р.О., задоволено, застосовано щодо ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.294 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12013110000001244 від 01 грудня 2013 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів з дня затримання; строк дії ухвали про тримання підозрюваного визначено до 30 січня 2014 року включно.
23 січня 2014 року на розгляд судді ОСОБА_4 передано справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачено ст.122-2 КУпАП: провадження №3/761/818/2014 відносно ОСОБА_12 (справа №761/2412/14-п); №3/761/822/2014 відносно ОСОБА_13 (справа №761/2417/14-п), №3/761/825/2014 відносно ОСОБА_14 (справа №761/2420/14-п); №3/761/831/2014 відносно ОСОБА_15 (справа №761/2426/14-п,); №3/761/823/2014 відносно ОСОБА_16 (справа №761/2418/14-п); №3/761/829/2014 відносно ОСОБА_17 (справа №761/2424/14-п).
Підставою для складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно зазначених осіб були рапорти працівників ДАІ про те, що вищевказані особи 29 грудня 2013 року, рухаючись за кермом власних автомобілів по вул.Богатирській,3 у м.Києві, всупереч вимогам п.9.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) подавали звукові сигнали і в порушення вимог п.2.4 ПДР не виконали вимоги працівника міліції про зупинку, завчасно подану за допомогою свистка та жезла.
Постановами судді Шевченківського районного суду місті Києва ОСОБА_4 від 04, 05, 06 лютого 2014 року ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (кожний окремо) визнані винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, та позбавлені права керування всіма транспортними засобами строком на 4 місяці.
Сервисы для юристов