Постанова ВАСУ від 20.03.2026 року у справі №2240/2580/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року

м. Київ

справа № 2240/2580/18

адміністративне провадження № К/9901/13890/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2019 (суддя: Михайлов О.О.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 (судді: Капустинський М.М., Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.)

у справі № 2240/2580/18

за позовом ОСОБА_1

до Старокостянтинівської міської ради

про визнання незаконними рішень,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради (далі - відповідач, Старокостянтинівська міська рада), в якому просив суд:

1) визнати незаконним п. 6 рішення № 3 Старокостянтинівської міської ради від 14.01.2015;

2) визнати незаконним п. 2 рішення № 3 Старокостянтинівської міської ради від 29.01.2016;

3) визнати незаконним п. 3 рішення № 7 Старокостянтинівської міської ради від 17.02.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на незаконності оскаржуваних рішень в частині пункту, що стосується порядку набрання їх чинності, оскільки такий порядок суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2019 (т. 1 а.с. 75-79), залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 (т. 1 а.с. 137-140), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог (т. 1 а.с. 149-151).

В доводах касаційної скарни позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як зазначає скаржник, як у даній справі (щодо оскарження рішень міської ради), так і у справі № 822/2127/17 (щодо оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування ОСОБА_1 транспортного податку) суди попередніх інстанцій вважають правомірним вимоги про нарахування та сплату позивачем транспортного податку.

Однак, як зауважує скаржник, у інших справах, де платниками податку виступали такі ж жителі міста Старокостянтинів Хмельницької області, судами визнано протиправними нарахування та застосування транспортного податку. Зокрема, у справах № 822/2185/17 та № 822/2184/17, суди дійшли висновку про протиправність нарахування такого транспортного податку.

Більш того, за переконанням скаржника, суди попередніх інстанцій не розглянули його вимоги по суті - визнання незаконними пункти рішень Старокостянтинівської ради, які встановлюють дату набрання чинності трьох окремих рішень та не надали оцінку цим вимогам.

Позивач також стверджує, що суд першої інстанції безпідставно послався на справу № 822/2127/17, оскільки предметом позову у такій справі було оскарження податкового повідомлення-рішення, а відповідачем виступав податковий орган, тоді як Старокостянтинівська міська рада не була залучена в якості відповідача, як наслідок суди у справі № 822/2127/17 не надавали оцінку правомірності трьом пунктам трьох окремих рішень Старокостянтинівської міської ради.