ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року
м. Київ
справа № 821/1651/17
адміністративне провадження № К/9901/54200/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (Суддя: Дубровна В.А.),
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (Судді: Шляхтицький О.І., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.),
у справі № 821/54200/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна промислова компанія «Дом-Агро»
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна промислова компанія «Дом-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Дом-Агро») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2017 року: № 0002321422, яким позивачеві визначено до сплати суму податку на прибуток (враховуючи штрафні санкції); № 0002311422, яким позивачеві визначено до сплати суму податку на додану вартість (і нараховані штрафні санкції); № 0001511305, яким позивачеві визначено до сплати суму податку на доходи фізичних осіб, застосовані штрафні санкції і нарахована пеня; № 0001521305, яким позивачеві визначено до сплати військовий збір, застосовані штрафні санкції і пеня; від 09.11.2017 р. № 0003161422, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки; від 09.11.2017 року № 0003151422, яким позивачеві зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки акта перевірки, якими зафіксовані вищенаведені порушення є необґрунтованими та повністю спростовуються первинними документами, зокрема, більш детальніше пояснив наступне: 1) висновки контролюючого органу про завищення позивачем адміністративних витрат за 2015-2016 роки в сумі 4 354 грн., спростовуються роз`ясненнями фіскальної служби, викладеними у листах від 01.12.2016 р. № 26059/6/99-99-08-02-01-15, від 10.05.2017 р. № 7601/5/99-99-14-05-01-16, у відповідності до яких, відсутність у квитку інформації про страховика та страхову суму не є підставою для тверджень про відсутність первинних документів; тоді як за доводами позивача, підприємство не може нести відповідальність за невикористання авто перевізниками квитків встановленої форми; 2) висновки відповідача про безпідставне включення підприємством до складу фінансових витрат процентів за кредитом у сумі 353 893,99 грн за І квартал 2017 року, спростовуються тим, що вказані кредитні кошти, підприємство не використовувало для створення фіксованого активу, а отримало для поповнення обігових коштів, а тому нецільове використання кредитних коштів не є підставою для не визнання їх фінансовими витратами як в бухгалтерському так і в податковому обліку; 3) висновки відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту послуг ТОВ «Прем`єр» щодо проживання в готелі, як на такі, що не пов`язані з господарською діяльністю, спростовуються не врахуванням відповідачем, що директор та юрист товариства не проживають за місцем розташування підприємства м. Нова Каховка, у зв`язку з чим підприємство зобов`язано забезпечити їх житлом для виконання службових обов`язків за місцем розташування підприємства; наведене свідчить і про протиправність висновку відповідача про завищення підприємством витрат за 2016 р. на суму 1 948,78 грн, яка складає вартість відшкодованих проїзних квитків та нарахуванням добових витрат, як такі, що фактично не відбулись і спростовується первинними документами; 6) висновок відповідача про заниження позивачем ПДФО, у зв`язку із відшкодуванням працівникам вартості послуг таксі, позивач вважає необґрунтованим, бо сума відшкодованих фізичній особі (працівнику) витрат, понесених за користування послугами таксі не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, оскільки юридична особа (роботодавець) не фінансується за рахунок бюджетних коштів, що доводить і безпідставність донарахування військового збору позивачу. До того ж, позивач посилався і на те, що акт списання є первинним документом, який підвереджує факт списання алкогольних напоїв, а не отримання працівниками таких напоїв у власність (т. 1 а.с. 4-11, т. 2 а.с. 75-76).
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (враховуючи виправлення описки ухвалою від 26.02.2018 року), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані повністю податкові повідомлення - рішення № 0003161422 від 09.11.2017 р.; - № 0002311422 від 09.08.2017 р; - № 0001511305 від 09.08.2017 р.; -№0001521305 від 09.08.2017 р, а також податкове повідомлення - рішення № 0003151422 від 09.11.2017 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 360 525 грн, у т.ч. за 2015 рік у сумі 3 711 грн, за 2016 рік на суму 1 916,00 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 354 898 грн (в іншій частині № 0003151422 від 09.11.2017 р. щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 700 грн за 2015 рік - відмовлено). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, тобто в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002321422 від 09.08.2017 р., яким позивачеві визначено до сплати податок на прибуток, відмовлено (т. 2 а.с. 230-241, 242-243, т. 3 а.с. 41-63).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок зафіксованих актом перевірки порушень позивачем вимог статті 134 ПК України, пп. 164.2.11 п.164.2, 164.5 ст.164 Податкового кодексу України, п.6, п.9.4, п.26 Положення (стандарту)6 бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Більш детальніше скаржник посилався на те, що зафіксовані актом перевірки порушення базуються на завищенні позивачем витрат на вартість послуг з проживання в готелях у ФОП ОСОБА_1 (м. Каховка), ТОВ «Прем`єр» (м. Нова Каховка), ФОП ОСОБА_2 (м. Нова Каховка), наданих директору Медвідь О.В. і юристу Безносенко Г.Л. та інформаційно-консультаційних послуг ФОП ОСОБА_5 . За доводами заявника, в наданих до авансового звіту чеках не співпадає час здійснення витрат та місце знаходження підзвітної особи, встановлене на підставі чеку та наказу на відрядження (юридична та фактична адреса підприємства: м. Каховка, вул. Соборності, 124 Б; в наказі юриста підприємства Безносенко Г.Л. відряджено до м. Києва, а до авансового звіту доданий залізничний квиток сполученням Київ - Херсон; в наказі на відрядження відсутня інформація, щодо місця призначення, а саме: країна, місто, організація); 2) у 1 кварталі 2017 року ТОВ «АПК «Дом-Агро» віднесено до складу «фінансових витрат» відсотки за користування кредитною лінією на загальну суму 599 482,53 грн, з яких сума 353 893,99 грн це відсотки за користування кредитною лінією по придбаним інвестиційним сертифікатам, які використані всупереч умовам договору, оскільки кредитні кошти призначені для придбання сої, від реалізації якої ТОВ «АПК «Дом-Агро» отримало б дохід.
Доводячи правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 09.08.2017 №0001511305, №0001521305, якими позивачеві визначено до сплати ПДФО, військовий збір, штрафні санкції та пеню, контролюючий орган також посилався на висновки, зафіксовані актом перевірки, якими встановлено порушення позивачем вимог пп. 164.2.11 п.164.2, 164.5 ст.164 Податкового кодексу України, внаслідок не включення до складу оподатковуваного доходу матеріально - відповідальних підзвітних осіб підприємства суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження (підзвіт) і не повернутих у встановлені законодавством строки, оскільки працівникам підприємства видавались грошові кошти під звіт, зокрема за підставою - «на відрядження». Однак до поданих працівниками підприємства звітів про використання коштів до перевірки не додані оригінали документів, що засвідчують вартість понесених витрат (оформлених відповідно до вимог законодавства України); не оподатковані ПДФО доходи, отримані у вигляді оплачених послуг таксі за рахунок ТОВ «АПК «Дом-Агро» працівникам при відсутності документів, які підтверджують використання послуг таксі у виробничих потребах; також встановлено порушення позивачем вимог пп. «е» п.п. 164.2.17 п.164.2.17, п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ст. 164 Податкового кодексу України, внаслідок не оподаткування ПДФО вартість безкоштовно переданих у власність працівникам підприємства алкогольних напоїв, що в сукупності призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб і правомірності донарахування військового збору, штрафних санкцій і пені.
Крім цього, скаржник посилався і на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 року №0002331422, внаслідок зафіксованих атом перевірки порушень позивачем вимог пункту 2.11 Положення № 637, у зв`язку з тим, що звітність про використання підзвітних коштів подавалася з порушенням вимог діючого законодавства, а саме: без необхідних підтверджуючих документів встановленої форми (платіжних документів (касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа (документа за придбання дизельного палива).
На підставі викладеного, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с. 71-87).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, позивач, посилаючись на те, що касаційна скарга не спростовує правильність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 3 а.с. 98-101).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем відповідно до документальної планової виїзної перевірки ПП «АПК «Дом-Агро» (код 38798600) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р., складено акт перевірки № 173/21-22-14-01/38798600 від 20.07.2017 р., в якому, з урахуванням листа ГУ ДФС у Херсонській області «Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки» від 04.08.2017 р. № 3074/21-22-14-01-14 (т. 1 а.с. 57-59), встановлено порушення ТОВ «АПК» Дом-Агро»:
Сервисы для юристов