ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 400/1105/25
адміністративне провадження № К/990/20679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (головуючий суддя - Мороз А.О.)
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітова А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 400/1105/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати на її користь індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року в сумі 86054,91 грн, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, залишеної без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що заявлені у межах даної справи позовні вимоги вже були вирішені судом у справі № 400/3726/21. Суд зазначив про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги до того самого відповідача з тих самих підстав.
6. Суди також вказали, що в даному випадку має місце зміна формулювання позовних вимог та доповнення позову новим нормативним обґрунтуванням, що не змінює предмету та підстав позову, що розглянутий судом у справі № 400/3726/21, а є намаганням переглянути рішення суду, яке набрало законної сили.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.
8. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, дійшли висновків, які не відповідають обставинам справи, та порушили норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового внесення оскаржуваної ухвали.
Сервисы для юристов