ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 320/41264/25
адміністративне провадження № К/990/49967/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів -Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №320/41264/25,
за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, постановлену суддею Жуковою Є.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, ухвалену у складі: судді-доповідача Беспалова О.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Печерського районного суду міста Києва, Державної казначейської служби України (далі - відповідачі) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Печерського районного суду міста Києва щодо нерозгляду в установлений законом строк заяви від 11.05.2025 про поворот виконання рішення у справі № 757/3551/17-ц;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральну шкоду в розмірі 103 499,00 грн, завдану протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі стосується дій / бездіяльності суду при вирішенні конкретної справи, що не оскаржуються поза межами порядку, передбаченого відповідним процесуальним законом.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду судових справ, а також про оскарження їхніх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної чи іншої заяв та визначення складу суду для її розгляду можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просив указані судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що спір у цій справі стосується рішень чи дій суду або судді (суддів) під час розгляду справи. За доводами скаржника, предметом позову є не судове рішення і не вчинення або невчинення процесуальних дій суддею під час розгляду справи, а адміністративна дисфункція органу судової влади як суб`єкта владних повноважень - повна відсутність організаційних дій із забезпечення розгляду заяви у розумний строк.
Так, відповідачем як суб`єктом владних повноважень допущена протиправна бездіяльність, що полягала у відсутності будь-якого руху заяви про поворот виконання рішення у цивільній справі № 757/3551/17-ц протягом понад 90 днів: заява була подана через систему «Електронний суд», проте не була своєчасно розглянута; не було постановлено жодного процесуального рішення; не забезпечено належного документообігу та організаційного руху справи.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001, скаржник доводить, що акти, дії або бездіяльність посадових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, як-то відсутність належної організації розгляду заяви, можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.
Скаржник також зауважує, що судом апеляційної інстанції не було забезпечено повної фіксації судового засідання технічними засобами, оскільки відеозапис розпочинався фрагментарно та переривався, а його зауваження щодо необхідності забезпечення фіксації судового засідання були безпідставно відхилено, що створює об`єктивний сумнів у безсторонності суду.
Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подавали.
Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 02.12.2025.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
Сервисы для юристов