Постанова ВАСУ від 19.03.2026 року у справі №240/7548/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року

м. Київ

справа № 240/7548/25

адміністративне провадження № К/990/39318/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 (головуючий суддя - Окис Т.О.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Матохнюк Д.Б., Граб Л.С.)

у справі № 240/7548/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 27.02.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 повернуто особі, яка її подала.

3. При ухваленні рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України в частині заявлених позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 19.05.2023, та не наведення позивачем поважних причин пропуску такого строку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. На обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що строк звернення до суду з вимогами щодо періоду з 19.07.2022 обчислюється саме з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Позивач підкреслює, що позивача повідомлено про нараховані суми грошового забезпечення у березні 2025 року, тому позов ним подано в межах строку, визначеного частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Позиція інших учасників справи