Постанова ВАСУ від 19.03.2026 року у справі №160/9098/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року

м. Київ

справа №160/9098/24

адміністративне провадження № К/990/36754/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (суддя Савченко А. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року (судді: Добродняк І. Ю., Семененко Я. В., Суховаров А. В.) у справі № 160/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби про визнання дій протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного військово-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби, у якому просив:

- визнати протиправним рішення відповідача від 07 грудня 2023 року за вих. № 4826, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1

- зобов`язати відповідача провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби позивача, з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку позивача на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04 жовтня 2024 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 07 грудня 2023 року № 4826.

Зобов`язав Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби, врахувавши висновки суду.

3. У подальшому представник позивача подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/9098/24 в частині відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 гривень.

4. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Головного військово-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 гривень.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

5. Дніпропетровський окружний адміністративний суд указав, що за долученим до матеріалів справи актом прийому передач від 30 квітня 2024 року адвокат Куля В. С. надав ОСОБА_1 наступні послуги та витратив таку кількість часу: написано та підготовлено, та подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними рішення Головного військово-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби 3 години - 5000 гривень.

6. Суд першої інстанції зазначив, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. У той же час, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом правових послуг, що був необхідним для забезпечення представництва та захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи.

7. Узявши до уваги предмет спору, складність справи та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу підлягають зменшенню до 1500 грн і що такий розмір відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

8. Залишаючи без змін додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, Третій апеляційний адміністративний суд зазначив, що, проаналізувавши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу (вартість виконаних робіт та час щодо їх виконання), суд апеляційної інстанції враховує, що предмет спору не вимагав значної кількості часу для підготовки позову. Зазначена вартість витрат на виконання робіт щодо складання позову є надто завищеною порівняно з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт кваліфікованим спеціалістом у галузі права.

9. За висновком суду апеляційної інстанції, визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, у розмірі 5000 грн є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1500 грн.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

10. Не погоджуючись із додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій зазначив, що необґрунтоване заниження суми стягнення на правничу допомогу суперечить принципу справедливості, оскільки особа, яка постраждала від неправомірних дій суб`єкта владних повноважень, змушена зазнати фінансових витрат у зв`язку із захистом своїх прав.