ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 160/20031/25
адміністративне провадження № К/990/41967/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року (суддя Рянська В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Білак С.В., Юрко І.В.) у справі № 160/20031/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Приватного підприємства фірма «Ейлін-2», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 липня 2025 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулося до суду з позовом (у порядку визначеному статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України) до Приватного підприємства фірма «Ейлін-2» (далі - відповідач-1, ПП фірма «Ейлін-2»), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ПП фірма «Ейлін-2» - ОСОБА_1 до погашення податкового боргу Приватного підприємства фірма «Ейлін-2».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року, позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ПП фірма «Ейлін-2», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України повернуто позивачеві.
3. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що недоліки позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху, не усунуто, а саме - ухвалу суду першої інстанції від 09.07.2025 позивачем не виконано в частині подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження. Суд першої інстанції також зазначив, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред`явлення визначених законом позовних вимог, а оскільки 240 календарних днів для сплати ПП фірма «Ейлін-2» податкового боргу сплинули ще у березні 2020 року, тоді як з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 09.07.2025, то строк, визначений абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи учасників справи
4. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 160/20031/25, а справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.
5. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
6. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/20031/25 є оскарження зазначеної у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), після її перегляду в апеляційному порядку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом першої інстанції та апеляційним адміністративним судом норм процесуального права.
7. Контролюючий орган вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було неправильно неправильно застосовано (не застосовано) положення частин першої та сьомої статті 120, частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України. Так, контролюючий орган зазначає, що судом апеляційної інстанції зазначено про пропуск позивачем строку встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України на звернення до суду із позовною заявою.
Контролюючий орган зазначає, що нормою визначеною пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено закінчення строку звернення до суду, а саме - до події погашення такого податкового боргу. У зв`язку із відсутністю факту настання події (погашення податкового боргу), строк на звернення до суду не закінчився та суд апеляційної інстанції помилково прийшов до відповідних висновків.
8. Відповідачами відзивів на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
12. Так, згідно з положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Сервисы для юристов