Постанова ВАСУ від 18.08.2026 року у справі №815/2417/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 815/2417/17

адміністративне провадження № К/9901/50849/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріссистемс» до Київської міської митниці ДФС, за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в митному оформленні, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018.

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІССИСТЕМС» (далі - ТОВ «КРІССИСТЕМС», позивач) звернулось в суд із позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) та з урахуванням уточнень до позову просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2017 №UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017 №UA100110/2017/000204/2, від 13.03.2017 №UA100110/2017/000205/2, від 15.03.2017 №UA100110/2017/000233/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017 №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017 №UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017 №UA100110/2017/000329/2, від 05.04.2017 №UA100000/2017/000039/2, від 15.05.2017 №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017 №UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017 №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017 №UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017 №UA100110/2017/000569/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.03.2017 №UA100110/2017/00047, від 13.03.2017 №UA100110/2017/00077, від 13.03.2017 №UA100110/2017/00078, від 15.03.2017 №UA100110/2017/00111, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00161, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00166, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00170, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00163, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00171, від 21.03.2017 №UA100110/2017/00193, від 21.03.2017 №UA100110/2017/00191, від 23.03.2017 №UA100110/2017/00234, від 05.04.2017 №UA100110/2017/00382, від 15.05.2017 №UA100110/2017/00518, від 15.05.2017 №UA100110/2017/00520, від 18.05.2017 №UA100110/2017/00537, від 18.05.2017 №UA100110/2017/00538, від 19.05.2017 №UA100110/2017/00545.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митницею безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірних Рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору та не містили розбіжностей. Митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначав, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронними митними деклараціями встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Факт неможливості декларанта надати додаткові документи для підтвердження митної вартості в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України та факт проведення консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, підтверджується електронними повідомленнями декларанта. Митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та видані на підставі них картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС задоволено частково, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІССИСТЕМС» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови задоволено. Судом апеляційної інстанції зазначено, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи призвело до правильного по суті вирішення спору, однак без належного дослідження доказів, які додатково були надані до суду апеляційної інстанції і які підтверджують певні обставини. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору. Судом відхилено посилання прокурора на порушення норм процесуального права.

Київська міська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідачем вказано, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржником вказано, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.02.2017 № 13-02/17 оплата за товар здійснюється відповідно до інвойсу. Проте в наданих інвойсах не зазначено умов оплати за товар, що поставляється. У прайс-листах, які надавалися декларантом, зазначені умови поставки СРТ-Київ, що вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого. До митного оформлення надавалися прайс-листи від третіх осіб, а не від виробника товарів. Оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При коригуванні митної вартості товарів митний орган використовував 6-тий резервний метод. Скаржником зауважено, що відповідно до ч. 2 ст. 64 МК України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При цьому допускається використання митницею як основи для коригування митної вартості за резервним методом ціни товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару. Обґрунтована гнучкість у застосуванні такого методу визначення митної вартості відповідає цілям та положенням ст.7 Угоди про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ) 1994 року. Тобто при застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Позивачем надіслано відзив на касаційну скаргу, зазначено, що декларантом було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору, а у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не обґрунтовано наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, отже подальші дії з витребовування додаткових документів та коригування митної вартості є протиправними. Контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування другорядного методу. Рішення про коригування митної вартості не відповідають положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, п. 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598. Митницею не обґрунтоване числове значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та не наведені факти, які вплинули на таке коригування, а отже не доведена правомірність визначення конкретного рівня митної вартості, до якого скориговано митну вартість імпортованих товарів згідно спірних рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «КРІССИСТЕМС» подано до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації від 10.03.2017 №UA100110/2017/131402, від 13.03.2017 №UA100110/2017/131586, від 13.03.2017 №UA100110/2017/131587, від 14.03.2017 №UA100110/2017/131792, від 18.03.2017 №UA100110/2017/132011, від 18.03.2017 №UA100110/2017/132015, від 18.03.2017 №UA100110/2017/132013, від 18.03.2017 №UA100110/2017/132012, від 18.03.2017 №UA100110/2017/132014, від 21.03.2017 №UA100110/2017/132326, від 21.03.2017 №UA100110/2017/132331, від 23.03.2017 №UA100110/2017/132483, від 5.04.2017 №UA100110/2017/133503, від 15.05.2017 №UA100110/2017/136000, від 16.05.2017 №UA100110/2017/136005, від 18.05.2017 №UA100110/2017/136256, від 18.05.2017 №UA100110/2017/136259, від 19.05.2017 №UA100110/2017/136302, в яких визначено митну вартість заявлених товарів за основним методом, а саме за ціною договору.

До наведених електронних митних декларацій, позивачем подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури (інвойси), прайс-листи, коносаменти, міжнародні автомобільні накладні (CMR), акти про проведення огляду товарів та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій.

Митним органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем, шляхом електронного листування було витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо оплати за товар; договори (угоди) з третіми особами, пов`язаними з договором; рахунки про здійснення платежів; рахунки про оплату комісійних платежів; ліцензійні та авторські договори покупця; копії митних декларацій країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики; каталоги та специфікації.

У межах визначеного ст. 53 МК України 10-ти денного строку, позивачем повідомлено, що ними надані усі необхідні документи, які чітко вказують на конкретну митну вартість товарів за ціною договору.

Митницею, після завершення процедури консультацій, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, за другорядним резервним методом від 10.03.2017 №UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017 №UA100110/2017/000204/2, від 13.03.2017 №UA100110/2017/000205/2, від 15.03.2017 №UA100110/2017/000233/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017 №UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017 №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017 №UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017 №UA100110/2017/000329/2, від 05.04.2017 №UA100000/2017/000039/2, від 15.05.2017 №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017 №UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017 №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017 №UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017 №UA100110/2017/000569/2.

Підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товару стало те, що в наданих до перевірки документах містилися розбіжності, а саме: надані документи не містили усіх відомостей про складові митної вартості товару, в інвойсі не зазначено умови оплати товару, встановлена невідповідність заявленій митній вартості товару з характеристиками подібних товарів, прайс-лист суперечить самій суті прайс-листа, що робить неможливим визначити ціну товарів.

На підставі вказаних рішень про коригування митної вартості товарів, митним органом прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: від 10.03.2017 №UA100110/2017/00047, від 13.03.2017 №UA100110/2017/00077, від 13.03.2017 №UA100110/2017/00078, від 15.03.2017 №UA100110/2017/00111, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00161, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00166, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00170, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00163, від 18.03.2017 №UA100110/2017/00171, від 21.03.2017 №UA100110/2017/00193, від 21.03.2017 №UA100110/2017/00191, від 23.03.2017 №UA100110/2017/00234, від 05.04.2017 №UA100110/2017/00382, від 15.05.2017 №UA100110/2017/00518, від 15.05.2017 №UA100110/2017/00520, від 18.05.2017 №UA100110/2017/00537, від 18.05.2017 №UA100110/2017/00538, від 19.05.2017 №UA100110/2017/00545.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, предметом судового перегляду є саме постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.