Постанова ВАСУ від 18.08.2026 року у справі №140/8413/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Київ

справа №140/8413/25

адміністративне провадження № К/990/20530/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Довга О.І., Шинкар Т.І.) у справі №140/8413/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 21 жовтня 2024 року №0292070705, №0292100705.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 вересня 2025 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишив без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки шестимісячний строк звернення до суду для оскарження спірних рішень розпочався 23 жовтня 2024 року та закінчився 23 квітня 2025 року. Суд першої інстанції встановив, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначена дата вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень адресату - 26 жовтня 2024 року. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що зазначене поштове відправлення було отримане позивачем, про що свідчить власноручний підпис, проставлений у відповідній графі повідомлення. При цьому суд зауважив, що адреса на яку контролюючим органом відправлено даний лист із податковими повідомленнями-рішеннями відповідає зареєстрованій ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому, саме з цього моменту (23 жовтня 2024 року - якщо вважати з дати отримання податкових повідомлень-рішень в Електронному кабінеті; 27 жовтня 2024 року - якщо вважати з дня отримання податкових повідомлень-рішень поштою) слід пов`язувати початок відліку строку звернення до суду із цим позовом.

Тоді як до суду з цим позовом позивач звернувся лише 28 липня 2025 року, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, суд першої інстанції також зауважив, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, аргументи (як-то: отримання податкових повідомлень-рішень лише 14 липня 2025 року на адвокатський запит) не доводять поважності пропуску строку звернення до суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду скасував та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд визнав поважними підстави пропуску строку звернення до суду, констатувавши про те, що до рекомендованого поштового відправлення №0600975273927 не додано опису вкладених документів, які надсилались, внаслідок чого неможливо встановити той факт, що саме цим поштовим відправленням на адресу позивача направлено податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області №0292070705, №0292100705 прийняті 21 жовтня 2024 року. Також суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи контролюючого органу про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були надіслані позивачу в його Електронний кабінет та отримані ним 22 жовтня 2024 року о 12 год. 08 хв, про що свідчить квитанція про доставку документів в Електронний кабінет, оскільки, за твердженням апеляційного суду, з цієї квитанції також неможливо встановити надіслання позивачу саме податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області №0292070705, №0292100705, які прийняті 21 жовтня 2024 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач (Головне управління ДПС у Волинській області) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 19 червня 2025 року у справі №420/35627/23, відповідно до якого документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зокрема, в цій постанові Верховний Суд підтвердив правомірність дій податкового органу щодо надсилання кореспонденції платнику рекомендованим листом з повідомлення про вручення, зазначивши про те, що податковий орган не зобов`язаний зазначати в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається.

Обґрунтовуючи ці доводи, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі якого Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі з метою перевірки вищенаведених доводів скаржника.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає її касаційному перегляду.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, а відтак, саме в межах цього питання і здійснюється касаційний перегляд судового рішення у цій справі.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.