Постанова ВАСУ від 18.06.2026 року у справі №320/32859/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

м. Київ

справа №320/32859/24

адміністративне провадження № К/990/10280/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянувши у порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року (суддя: Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року (судді: Вівдиченко Т.Р., Аліменко В.О., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ков Комерс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

-установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ков Комерс» (далі - ТОВ «Ков Комерс», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.03.2024: №0022087/0706, яким застосовано суму штрафу в розмірі 1147511,00 грн, №0022086/0706, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 2330754,00 грн; №0022085/0706 від 21.03.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 313 684,00 грн та застосовано штрафні санкцій у розмірі 78421,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року, адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

За результатами судового розгляду справи, ТОВ «Ков Комерс» звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просило суд відшкодувати на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн та судові витрати, що пов`язані із проведенням експертизи, у розмірі 120 000 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року заяву ТОВ «Ков Комерс» було задоволено частково: стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000грн. В іншій частині заяви відмовлено.

За результатами апеляційного перегляду Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2026 року скасував додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року та прийняв нове, яким: заяву представника ТОВ «КОВ КОМЕРС» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн та судові витрати, що пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 120 000 грн; в задоволенні іншої частини заяви ТОВ «КОВ КОМЕРС» - відмовив.

Не погоджуючись із судовими рішення першої та апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «КОВ КОМЕРС» про відшкодування витрат на правничу допомогу та витрат на проведення судової експертизи відмовити в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржником зазначено застосування судами норм матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди не надали належної оцінки співмірності витрат на правничу допомогу в розмірі 100 000 грн, які, на його думку, не відповідають критерію «неминучості» та є явно завищеними. Щодо витрат на експертизу у сумі 120 000 грн, податковий орган наголошує, що вона була замовлена позивачем до відкриття провадження у справі, що, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 16.12.2020 року у справі № 824/647/19-а, унеможливлює їх відшкодування.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення - ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 712/4126/22 відступила від своїх попередніх висновків і встановила, що витрати на експертизу підлягають відшкодуванню незалежно від часу її замовлення, якщо висновок експерта врахований судом як доказ. Стосовно професійної правничої допомоги зазначає, що апеляційний суд детально проаналізував обсяг виконаних робіт, включаючи аналіз складних господарських операцій та підготовку численних процесуальних документів, визнавши суму 100 000 грн справедливою та співмірною.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;