ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року
м. Київ
справа № 140/869/25
адміністративне провадження № К/990/42503/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О.М., суддів Заверухи О.Б., Матковської З.М.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі-відповідач, податковий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0298650705 від 28.10.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 050 638,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що фактичну перевірку ГУ ДПС в Івано-Франківській області було проведено без наявності законних підстав, оскільки в наказі про проведення перевірки є покликання на підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі ПК України) без посилання на конкретні підстави призначення перевірки та інформацію, яку контролюючий орган отримав про порушення позивачем вимог чинного законодавства.
2.1. По суті виявлених порушень позивачка зазначає, що посадові особи ГУ ДПС в Івано-Франківській області встановили порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Проте вказані в Акті обставини не відповідають дійсності, зокрема: були відсутні підстави для призначення і проведення перевірки; факт складання ГУ ДПС в Івано-Франківській області акта фактичної перевірки, є незаконним, а висновки, викладені в ньому, є безпідставними, а тому ГУ ДПС у Волинській області не мало законних правових підстав для винесення оспорюваного ППР; на виконання вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України на початку та під час перевірки ФОП ОСОБА_1 надала всі можливі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які, в свою чергу, належать або пов`язані з предметом перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині.
Указує, що акт, що засвідчує факт відмови в наданні документів або їх ненаданні контролюючим органом не складався (стаття 85 ПК України).
2.2. Позивачка зауважує, що документами, які підтверджують облік і походження товарів є як форма ведення обліку товарних запасів, так і первинні документи, які були надані 04.09.2024 в приміщенні магазину під час перевірки та надіслані поштою на адресу ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що також зафіксовано в акті перевірки.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позовні вимоги було задоволено.
4. Суд першої інстанції висновував, що на момент проведення перевірки та здійснення реалізації товару у позивача були наявні первинні документи на їх придбання, що свідчить про їх належний облік.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та прийнято нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка не надала податковому органу та суду відповідні первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. ОСОБА_1 не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в яких посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови позовних вимог, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №140/869/25 та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року.
8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила підставами касаційного оскарження пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
8.2. Так, позивачка вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі - Закон №265/95-ВР), не узгоджується із позицією, що висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 січня 2024 року у справі справа №420/12275/22, від 04 листопада 2025 року у справі № 600/5677/24-а, від 30 липня 2025 року у справі №380/6314/24, від 18 червня 2025 року у справі №280/2502/24, від 16 травня 2024 року у справі №280/176/23, від 21 червня 2024 року у справі №420/16308/22
8.3. Скаржник указує, що з огляду на вимоги наведених приписів Закону № 265/95-ВР, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.
У той же час, диспозиція норми статті 20 Закону № 265/95-ВР передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)..."
Сервисы для юристов