ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2015 року м. Київ К/800/6894/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. у справі за позовом ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області, Головного державного інспектора Державної інспекції нагляду в будівництві, у гірничодобувній промисловості, за об'єктами котлонагляду та підіймальними спорудами Держгірпромнагляду в Одеській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2014 року ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулось до суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області, Головного державного інспектора Державної інспекції нагляду в будівництві, у гірничодобувній промисловості ОСОБА_2 (далі - Головний державний інспектор Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області), в якому просило визнати протиправними дії відповідачів щодо встановлення в приписі № 21 від 16.04.2014р вимоги про отримання позивачем дозволу на користування надрами, визнати протиправним та скасувати припис № 21 від 16.04.2014р., складений Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області ОСОБА_2 за результатами перевірки 16.04.2014р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення вимог ч.4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 2.16 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду повідомлення про проведення планової перевірки виробничих об'єктів ТОВ «СП «Аквавінтекс» було направлено телефонограмою, яка складена з помилками, є неналежним повідомленням про проведення перевірки. Крім того, зазначає про необґрунтованість виявлених за результатами перевірки порушень, у зв'язку з чим просить скасувати припис № 21 від 16.04.2014р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області та Головного державного інспектора Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області ОСОБА_2 щодо встановлення вимоги отримати дозвіл на користування надрами. Визнано протиправним та скасовано припис № 21 від 16.04.2014 року, складений Головним державним інспектором Територіального управління ДІН в БГДП за ОКПС Держгірпромнагляду в Одеській області ОСОБА_2 за результатами перевірки 16.04.2014р.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх встановлено, що на підставі наказу від 18.03.2014р. № 110 та направлення на перевірку № 15/08-123 від 24.03.2014 року посадовими особами Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області 16.04.2014р. проведено планову перевірку ТОВ «СП «Аквавінтекс». За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.04.2014р. № 15/08-123/21, на підставі якого в цей же день відповідачем прийнято оскаржуваний припис № 21.
Як слідує зі змісту акту та оскаржуваного припису, Територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеській області встановило, що у відповідача:
відсутній дозвіл на спецводокористування;
відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами;
відсутній дозвіл Держгірпромнагляду щодо робіт, пов'язаних з експлуатацією свердловини № 5072 під час геологічного вивчення і розробки Великодолинського родовища підземних вод (ділянка Аккаржа);
відсутній план розробки (проект) Великодолинського родовища підземних вод;
не призначено наказом особу відповідальну за експлуатацію артсвердловини № 5072;
не розроблена посадова інструкція для відповідальної особи за експлуатацію свердловини;
не пройдено відповідальною особою спеціального навчання за рахунок роботодавця;
не забезпечено проведення одного разу на рік генеральної перевірки свердловини, устаткування та усіх трубопроводів с записом до паспорту свердловини;
не внесено до паспорту свердловини даних щодо ремонту свердловини та результатів перевірки та іспитів;
відсутній графік планово-попереджувального ремонту споруджень та устаткування свердловини;
не представлені протоколи вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування;
не розроблена інструкція з охорони праці при виконанні робіт з прийому чи спуску електричних насосів в свердловинах.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено строки та порядок повідомлення про проведення контрольного заходу, не вручено позивачу акту перевірки в останній день перевірки, а також відсутній підпис представника позивача на цьому акті або відмови від підпису. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного припису з тих підстав, що частина порушень, зазначених в приписі, позивачем усунута, а решта вимог відповідача є необґрунтованими.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку та строків повідомлення про планову перевірку, однак щодо порушень, встановлених перевіркою та правомірності оскаржуваного припису суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків. Зокрема зазначив, що термін дії спеціального дозволу на водокористування сплив 16.11.2013р., тому відповідач правомірно вимагав усунути позивачем порушення норм ст. 49 Водного кодексу України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів щодо порушення відповідачем порядку та строків повідомлення про планову перевірку позивача, однак вказані порушення не можуть бути підставою для визнання дій та прийнятих за результатом перевірки рішень протиправними, оскільки суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень чинного законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Сервисы для юристов