Постанова ВАСУ від 18.05.2026 року у справі №200/8124/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

м. Київ

справа №200/8124/25

адміністративне провадження № К/990/13196/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, постановлену колегією суддів у складі Геращенка І. В., суддів Блохіна А. А., Казначеєва Е. Г., у справі № 200/8124/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Матвійчук Наталія Євгенівна звернулася в інтересах ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду із позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 серпня 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року з 01 грудня 2015 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці з 01 березня 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці з 01 березня 2018 року по 28 серпня 2019 року у розмірі 4298,84 грн щомісяця;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 серпня 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року з 01 грудня 2015 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці з 01 березня 2018 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці з 01 березня 2018 року по 28 серпня 2019 року у розмірі 4298,84 грн щомісяця.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року залишено без змін.

12 березня 2026 року представницею позивача подано до Першого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року заяву представниці ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу залишено без задоволення, в ухваленні додаткового рішення у справі № 200/8124/25 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при зверненні із заявою про розподіл судових витрат представницею позивача не дотримано положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що представницею позивача до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції не було подано відповідної заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в апеляційній інстанції представниця позивача подала до суду апеляційної інстанції 12 березня 2026 року, тобто з пропуском строку її подання, враховуючи дату розгляду справи - 11 березня 2026 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що ухвала про відкриття апеляційного провадження у цій справі була постановлена 28 січня 2025 року, постанова у справі була ухвалена 11 березня 2026 року, тобто представниця позивача мала достатньо часу для звернення до суду із заявою про наміри подати докази наявності витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення у зв`язку з неможливістю з поважних причин подати докази до ухвалення рішення, однак таких дій не вчинила.

Також суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 червня 2022 року (справа №161/5317/18) та від 04 липня 2023 року (справі № 480/2629/21).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, позивач (через свою представницю) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про те, що після відкриття апеляційного провадження, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження.