Постанова ВАСУ від 18.05.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Київ К/9991/77908/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Голубєвої Г.К.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області та Фермерського господарства «Годлевський Віктор Сергійович»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 24.03.2009

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011

у справу № 3/582/08-АП

за позовом Фермерського господарства «Годлевський Віктор Сергійович»

до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2009 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Пологівської МДПІ Запорізької області від 26.06.2008 № 0000072301/0. Визнано незаконними дії Пологівської МДПІ Запорізької області щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076,97 грн. та зобов'язано податковий орган зменшити нараховану пеню з вказаного податку в картці особового рахунку Фермерського господарства «Годлевський Віктор Сергійович» в сумі 3076,97 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 скасовано судове рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Пологівської МДПІ Запорізької області щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076,97 грн. та зобов'язано податковий орган зменшити нараховану пеню з вказаного податку в картці особового рахунку Фермерського господарства «Годлевський Віктор Сергійович» в сумі 3076,97 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Пологівська МДПІ Запорізької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій на направити справу на новий розгляд. Обґрунтування касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини справи в частині вирішення спору про визнання незаконними дій податкового органу щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076,97 грн.

Фермерське господарство «Годлевський Віктор Сергійович» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 24.03.2009. Вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, посилаючись на недоведеність податковим органом факту нецільового використання коштів, які повинні акумулюватися на спеціальному рахунку у відповідності до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 ВР та п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 № 271. Крім того, вказує на те, що у зв'язку з відсутністю визначених строків перерахування до державного бюджету коштів на окремому рахунку сільськогосподарських товаровиробників за умови їх нецільового використання, зобов'язання перерахувати такі кошти не є податковим зобов'язанням у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пологівською МДПІ Запорізької області здійснено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період: з 01.01.2005 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт від 17.06.2008 № 201/2301/19277402.

З акту перевірки від 17.06.2008 № 201/2301/19277402 вбачається, що підставою для визначення позивачеві за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2008 № 0000072301/0 податкового зобов'язання в сумі 52563 грн., слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до неперерахування до бюджету податку на додану вартість в сумі 52563 грн.

Актом перевірки від 17.06.2008 № 201/2301/19277402 також встановлено порушення позивачем п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 168/97-ВР, що полягало в несплаті до бюджету пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11856,23 грн., нарахованої на суму безнадійного податкового боргу з прибуткового податку в сумі 46201,46 грн., який виник у зв'язку з несплатою орендної плати за землю за 2003 рік та який був списаний податковим органом на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005 № 23/258-3/256.

Позивач оскаржує неправомірність дій Пологівської МДПІ Запорізької області щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076,97 грн. за період з січня по липень 2005 року.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської МДПІ Запорізької області від 26.06.2008 № 0000072301/0, суд першої інстанції виходив з того, що списання на користь державного бюджету акумульованих коштів, які використовувались не за цільовим призначенням, не може бути здійснене в порядку визначення податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3076,97 грн. та зобов'язання зменшити нараховану пеню з вказаного податку в картці особового рахунку позивача в сумі 3076,97 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту положень п.п 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що списанню підлягає не лише безнадійний борг, а й пеня та штрафні санкції, нараховані на такий борг.