ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2016 року м. Київ справа № 800/171/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді Рецебуринського Ю.Й.,
суддів Заїки М.М.,
Олексієнка М.М.,
Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника відповідача - Біркіної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И Л А:
16 березня 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Комісії від 16 лютого 2016 року №446/дн-16 та визнання протиправними дій відповідача із встановлення факту порушення суддею ОСОБА_7 присяги судді, а також із встановлення факту порушень вимог статей 20, 49, 223 КПК України під час розгляду клопотання виконувача обов'язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 255 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішення Комісії від 16 лютого 2016 року №446/дн-16 є незаконним, оскільки фактичною підставою для його прийняття стала здійснена відповідачем оцінка процесуальних дій судді Голосіївського районного суду м. Києва під час розгляду клопотання виконувача обов'язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 255 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 Зазначає, що Комісія, як орган, який має право встановлювати факти які свідчать про порушення суддею присяги не наділена повноваженнями оцінювати законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки у такому випадку її висновок фактично видаватиметься таким, що замінює результати процедури перегляду судового рішення. Також, в оскаржуваному рішенні відсутня оцінка обґрунтованості доводів позивача та його представника, викладених у письмових поясненнях до Комісії. Посилається на те, що відповідач довільно виклав у рішенні фактичні обставини щодо порушеного права на захист ОСОБА_8, зокрема, вдався до оцінки обставин призначення захисників із центру безоплатної допомоги, упереджено зазначив про порушення процедури призначення захисників, при цьому, що суд апеляційної інстанції не надавав такої оцінки діям слідчого судді. Суд апеляційної інстанцій фактично навіть не скасував рішення судді, а лише змінив його в частині обрання більш м'якого запобіжного заходу, підтвердив як існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, так і підстав для обрання запобіжного заходу, які були викладені у рішенні судді ОСОБА_7 У рішенні апеляційного суду не міститься жодних обставин, які б дали підстави відповідачу для висновку, що позивач при обрання запобіжного захисту навмисно допустила порушення закону або діяла з грубою недбалістю. Крім того, допустимим строком звільнення судді з займаної посади, який би забезпечував дотримання стандартів забезпечення гарантій незалежності суддів, на момент ухвалення позивачем судового рішення 29 березня 2014 року має вважатися строк, який не перевищує строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто не перевищує 1 року з дня вчинення проступку. Отже, оскаржуване рішення відповідача прийняте поза строком, встановленим законом.
У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що спірне рішення є законним, обґрунтованим, підстав для задоволення позову немає. Рішенням комісії встановлено, що внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 порушено вимоги статей 20, 49, 223 КПК України, зокрема, за відсутності правових підстав розгляд клопотання виконувача обов'язків прокурора міста Києва про застосування запобіжного заходу відбувався у нічний час і у зазначеному кримінальному провадженні слідчим суддею було грубо порушено його право як підозрюваного на захист і фактично відмовлено у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом. Вказані дії судді ОСОБА_7 порочать звання судді, викликають сумнів у її об'єктивності, неупередженості та незалежності та свідчать про порушення нею присяги судді. Посилався на те, що нормами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), в редакції на час звернення із скаргами на дії судді, положення щодо строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності застосовувалися виключно до дисциплінарного стягнення (частина 4 статті 87). Внесення подання про звільнення судді з посади не є дисциплінарним стягненням (стаття 88), а носить окремо визначену статтею 105 вказаного Закону відповідальність - звільнення судді з посади у разі порушення присяги, до якої строк давності не застосовувався. Однак, з 29 березня 2015 року набрав законної сили Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII (далі - Закон №192-VIII), яким викладено в новій редакції Закон №2453-VI та запроваджено трирічний строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення присяги. Тому, враховуючи правила статті 58 Конституції України, Комісія прийняла рішення у межах трирічного строку, визначеного частиною 4 статті 96 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, які просив задовольнити в повному обсязі.
Представник Комісії позов не визнав з підстав, викладених у запереченні на позов, та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_7 Указом Президента України 28 грудня 2010 року №1290/2010 призначена строком на п'ять років на посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва.
Відповідно до статті 55 Закону №2453-VI ОСОБА_7 складена присяга судді.
Протягом березня-квітня 2014 року до Комісії надійшли скарги від ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, в інтересах ОСОБА_8 стосовно судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7
Рішенням Комісії від 25 червня 2015 року №1812/дп-15 відкрито дисциплінарну справу за зверненням ОСОБА_10 та інших, в інтересах ОСОБА_8 (дисциплінарне провадження №8вк-2586/14).
Рішенням Комісії від 12 жовтня 2015 року №2488/дп-15 відкрито дисциплінарну справу за зверненням ОСОБА_9, в інтересах ОСОБА_8 (дисциплінарне провадження №8вк-2027/14).
Надалі рішенням Комісії від 8 грудня 2015 року №3812/дп-15 об'єднано дисциплінарне провадження №8вк-2586/14 та дисциплінарне провадження №8вк-2027/14 в одне. Об'єднаному дисциплінарному провадженню присвоєно №8вк-2027/14 та передано його у провадження члена Комісії Макарчука М.А.
Рішенням від 16 лютого 2016 року №446/дн-16 відповідач вирішив направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України.
Сервисы для юристов